Київська область

Площа — 28,1 тис. км2

Населення — 1830,5 тис.чол.

(на 2000 р., без Києва)

Центр — м.Київ

Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на

півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на

Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-

сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на

заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю

Білорусі. В області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного

підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів.

Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї,

білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) — 68,7

чол. на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони

області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста

(крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-

Хмельницький, Фастів.

Природа. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до

долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна

частина зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м). Лівобережжя займає

Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна

частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і

припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Корисні копалини. Виявлені і розробляються переважно мінеральні

будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є

невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка,

Біла Церква).

Клімат помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням.

Середня температура січня -6(, липня +19,5(. Тривалість вегетаційного

періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з

Півночі на Південь від 2480 до 2700(. За рік на території області випадає

500-600 мм опадів, головним чином влітку. Київщина має густу річкому мережу

(177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро

(довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип’ять,

Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області

— Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на

Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Грунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік —

дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній частині на лесах —

опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові грунти; у південних

районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-

чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові грунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної

частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів,

значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні

переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й

луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів

(Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають

недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і

терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а

також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси.

В області — 77 територій і об’єктів природно-заповідного фонду (загальна

площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське

заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський,

Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам’ятник природи

(урочище Бабка), дендропарк “Олександрія” (Біла Церква).

Народне господарство. Економіка області — складний багатогалузевий

комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої

індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним

сільським господарством зерно-бурякового і м’ясо-молочного напрямів.

Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-

технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі

приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія,

хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне

і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ГЕС,

Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної

галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і

кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне

устаткування для підприємств тогівлі, а також товари побутового

призначення.

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості —

Білоцерківське виробниче об’єднання шин і гумоазбестових виробів і завод

гумотехнічних виробів, Броварський з-д пластмас. Мікробіологічна

промисловість представлена заводами Трипільським біохімічним і біохімічних

препаратів у селищі міського типу Немішаєво. В Обухові картонно-паперовий

комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині

і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні

зводи, м’ясо- птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість

об’єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей

(розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій

Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих

мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і

деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква,

Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по

виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу

Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський

промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і

машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед

багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів,

Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство. У структурі сільського господарства за валовою

продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). В області 1771

тис.га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3

тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька.

Сільськ. господарство області характеризується розвиненим високотоварним

зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом

технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної продукції,

яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-

степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво.

Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

Транспорт. Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина

залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії:

Москва – Київ – Львів, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк тощо.

Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ – Фастів – Козятин, Київ

– Фастів – Миронівка, Київ – Тетерів, Київ – Ніжин, Київ – Яготин.

Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг —

7760 км, в т.ч. з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні

дороги: Санкт-Петербуг – Київ - Одеса, Київ – Харків, Київ –

Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип’яті. У Києві —

аеропорти Бориспіль і Жуляни. Газопроводи: Уренгой - Помари - Ужгород,

Шебелинка - Полтава - Київ.