Изложение: Програма гуртка журналістики

Изложение: Програма гуртка журналістики

Програма гуртка журналістики

Основи журналістики

В наш час збільшується потік інформації, підвищується інтерес підлітків до інформаційних технологій. Але і знижується інтерес до читання, літературної і публіцистичної творчості. Страждають від цього перш за все предмети гуманітарного циклу.

Заняття журналістикою вирішує одне з головних завдань виховання — формування соціально активної особи. Для цього необхідно організувати творчу діяльність, цікаву за змістом, привабливу для підлітків, таку, що враховує їх здібності і захоплення.

Мета програми:

виховання у дітей потреби в усних і письмових публіцистичних виступах і привиття для цього необхідних навичок;

опанування типових для профілю видів діяльності (аналіз тексту, написання творчих робіт та ін.);

надання учням можливості проявити себе і добитися успіху: здійснювати випуск шкільної газети;

надання школярам можливості проявити свої аналітичні і творчі здібності;

надання допомоги у виборі профілю навчання на старшому рівні школи (необхідно показати, чим цікавий гуманітарний напрям);

створення умов для соціальної і творчої самореалізації особистості та оволодіння учнями основами журналістської майстерності;

формування творчої уяви вихованців.

На заняттях в гуртку цінується не лише письмова, але і усна мова, що є важливою якістю журналіста. Уміння міркувати, висловити свою думку, аналізувати явища, вступати в діалог – всі ці уміння формуються на заняттях в гуртках журналістики. Журналістика повинна служити як засіб висловлювання громадської думки, що формується довкола гострих проблем дитячого життя. Журналістика відкриває широкі можливості для використання міжнаочних знань, умінь і навиків. Наприклад, створення замітки на певну тему вимагає знань певної області, передбачає широку ерудицію. Оформлення газети потребує володіння художнім смаком, навичок дизайну, образотворчою уявою і фотопубліцистики ( плакат, карикатура, фоторепортажі і так далі). Особливістю методики проведення учбових занять в гуртку є об'єднання теоретичної і практичної частин. Порядок роботи, форми проведення занять можуть бути різні. Але переважає діяльнісний підхід, діти аналізують наявні матеріали, створюють вигадування на задані теми і жанри, збирають і систематизують матеріали, редагують тексти, ведуть робочі щоденники, блокноти, записники. Велике значення для формування самостійності школярів має залучення їх до роботи з довідковою літературою. Необхідно виробити в учнів звичку звертатися до словників і довідників у важких, сумнівних випадках написання слів, їх вимови, наголосу, розкриття значення.

Гурток „Основи журналістики” є однією з форм навчання основ журналістики учнів 4-12 класів. На його засвоєння відводять 144 навчальні години.

Основні завдання програми – виховання любові до рідної мови, розвиток мислення та творчих здібностей, художньої майстерності та вміння спілкуватися, виховання активної життєвої позиції, орієнтування на професію журналіста.

Засвоєнню програми сприяють різноманітні форми роботи з учнями: лекції, бесіди, зустрічі з цікавими людьми, огляди, екскурсії, рольові та ділові ігри, прес-конференції тощо.

Учні мають можливості виконувати практичні завдання, беручи участь у підготовці та випуску газети. Кращі роботи можуть бути надруковані в районних, обласних періодичних виданнях.

Навчання здійснюється з урахуванням вікових та особистісних особливостей учнів.

Завдання: 1.Навчальні: - знайомити з історією журналістики та основами журналістської діяльності; - формувати навички журналістської майстерності. 2.Розвиваючі: - розвивати інтелектуальні та творчі здібності; - розширювати кругозір; - розвивати комунікативну компетентність. 3. Виховні: - формувати усвідомлене ставлення до професії журналіста; - формувати потребу в постійному підвищенні рівня поінформованості; - формувати активну життєву позицію; - формувати мотивацію до соціального взаємодії і співпраці, соціальну емпатію. Особливістю даної програми є можливість вести навчання в різновікової групі учнів, що дозволить забезпечити спадкоємність молодих кадрів для дитячого друкованого ЗМІ. Диференційований підхід, взаємонавчання, індивідуальні та групові творчі завдання не тільки сприяють розкриттю індивідуальності кожного підлітка, але й формують навички ефективної взаємодії та роботи в команді.

Склад вікової групи гуртка – 15 чоловік. Тривалість навчання – 1 рік (144 години).

Навчально-тематичний план 1 рік навчання (144 години)

Зміст програми

1.Вступне заняття (2 години)

Знайомство із програмою курсу. Правила поведінки на заняттях, на екскурсіях. Правила виконання творчих завдань. Техніка безпеки.

2. Журналістська творчість як особливий вид діяльності (28 годин)

2.1 Інформаційно-комунікативна діяльність. Засоби масової інформації в сучасному світі. Що таке «комунікація», «масова комунікація»? Місце і роль ЗМІ в суспільстві. Чи є засоби масової інформації «четвертою владою»?

2.2 Поняття про творчість. Журналістська творчість. У чому творча суть людини? Чому творчість розглядається як вища форма праці? Чи можна вважати журналістику спеціалізованою областю творчої діяльності? Що важливіше для успішної кар'єри в журналістиці: творчі здібності або професійні навики?

2.3 Організаторська робота журналіста. Які місце і роль організаторської діяльності в роботі журналіста? Для чого необхідний сприятливий психологічний клімат в редакції?

3. Майстерність журналіста (28 годин)

3.1 Хто такий журналіст? Особливості професії. Особистісні якості, якими повинен володіти журналіст. Тест чи «Володієш ти творчими здібностями?»

3.2 Стиль статті. Що таке публіцистика. Поняття про стиль. Стильова різноманітність.

3.3 Вчимося писати заголовки. Способи написання заголовків. Основні вимоги до заголовка. Зміст. Заголовок і підзаголовок. Функції заголовка. Типи заголовків. Прийоми підвищення експресії. Заголовний комплекс.

Практична робота: придумування заголовків до різних статей, зміна типу заголовка (по публікаціях в пресі).

3.4 Найпоширеніші помилки журналістів. Аналіз заміток і статей.

3.5 Свобода друку. Закони про ЗМІ. Норми професійної етики журналіста.

Практична робота: круглий стіл «Жовта преса».

3.5 Психологія журналістики.

Основи психології спілкування. Імідж. Невербальне спілкування. Ефективне слухання. Особливості сприйняття інформації.

Практична робота: вправи на розвиток уміння розуміти відчуття і емоції інших людей, розвиток навиків ефективного слухання. Гра на розвиток уваги і пам'яті.

3.6 Особливості журналістської праці. Права та обов'язки журналіста. Редакційний колектив, його склад і структура. Поняття про редагування. Правка. Види правки.

Практична робота: круглий стіл «Як створити газету?». Ділова гра «Редакція газети». Конкурс «Команда» - на кращий редакційний колектив. Практикум по редагуванню і правці текстів.

Виїзні заняття: зустрічі з редакційними колективами міських газет, спільні

4. Основні жанри журналістики (56 годин)

4.1 Інформаційні жанри. Замітка як оперативний і найпоширеніший жанр , що стисло виразно та своєчасно повідомляє про конкретні факти, явища, події. Характерні ознаки замітки: оперативність, новизна інформації. Стислість і конкретність як важливі ознаки замітки. Основні вимоги до замітки: актуальність, новизна, правдивість, оперативність, оригінальність.

Звіт як докладна розповідь, інформація про якусь подію. Вди звітів: стислий (хронікальний) та розгорнутий. Зміст звіту. Комплектування подій або виступів. Означення найбільш характерних моментів.

Інтерв’ю як призначена для преси бесіда журналіста з якоюсь особою, виклад бесіди кореспондента з людиною, думки або коментарі якої з певних актуальних питань життя викликають громадський інтерес. Призначення інтрв’ю. Основні види інтерв’ю: інтерв’ю – монолог, інтерв’ю – діалог, інтерв’ю з самим собою. Деякі різновиди інтерв’ю: бесіда за круглим столом, анкетні запитання, прес-конференції. Достовірність думок співрозмовників. Механізм інтерв’ювання.

Практична робота:

Інтерв’ю з ветераном (інтерв’ю – монолог);

Рольова гра ”Візьми інтерв’ю у вчителя”;

Навчально-пізнавальне портфоліо „Творчий звіт про свої досягнення” (інтерв’ю з самим собою).

Репортаж як жанр, в якому динамічно і документально точно відтворені події через безпосереднє сприйняття автора. Завдання репортажу- показати, розкрити, описати саму подію, подати свої спостереження, завдяки чому створюється ефект присутності. Прийоми досягнення ефекту присутності. Динаміка опису як важлива ознака репортажу. Емоційність репортажу. Обсяг репортажу.

Практична робота: рольова гра „Репортаж зі шкільного фестивалю казок”.

4.2 Аналітичні жанри. Кореспонденція як один із найпопулярніших газетних жанрів, у якій оперативно, в публіцистичній формі відображено дійсність. Висвітлення на підставі аналізу актуальних, але порівняно нешироких тем з конкретними висновками та узагальненнями. Найважливіші риси кореспонденції: оперативність, аналітичність, авторське ставлення до баченого і викладеного. Два типи кореспонденції: інформаційна та аналітична. Характерні ознаки кореспонденції: достовірність, доказовість, цікавість.

Стаття як науковий або публіцистичний твір порівняно невеликого розміру, який досліджує якусь значну і важливу суспільно-політичну, літературно-мистецьку , наукову чи іншу тему. Відмінність між кореспонденцією та статтею як двома аналітичними жанрами. Різновиди статей: передові, пропагандистські, теоретичні, проблемні, оглядові, критико-біографічні.

Практична робота: ділова гра „Підготовка статті”.

Рецензія як твір літературно – мистецької та наукової критики, де аналізують та оцінюють книжки, реферати, спектаклі, вистави тощо.

Практична робота: написання рецензії на твір, реферат, шкільний спектакль тощо.

4.3Художньо – публіцистичні жанри.

Нарис як художньо – публіцистичний твір оповідного характеру, в якому автор описує побачені ним реальні факти, події, людей. Різновиди нарисів: портретний, проблемний, подорожній, науково-популярний, нариси за тематикою шкільного життя, замальовка тощо.

Практична робота: написаня нарису: „Наш видатний земляк”, „Портрет моєї сім’ї”, „Мій улюблений учитель” тощо.

Есей як невеликий твір наукового, історичного чи літературно-критичного змісту вільної композиції, який трактує тему згідно з особистими враженнями та міркуваннями автора. Публіцистичний стиль жанру. Есей як жанр , в якому вільно трактовано літературні, філософські, естетичні, моральні й соціальні проблеми з широким і грунтовним осмисленням теми.

Практична робота: написання есея „Найщасливіший день в моєму житті”.

Фейлетон як невелика стаття, в якій злободенні факти і події зображено в гумористичному або сатиричному плані. Найважливіші ознаки фейлетону: актуальність проблематики, чітка суспільно-політична спрямованість автора, документальність, живий, дотепний виклад, використовування таких засобів як гротеск, гіпербола, каламбур, сарказм, жваві діалоги.

Фейлетон як синтез трьох складників: публіцистичного, сатиричного, художнього.

Гумореска як невеликий прозовий чи віршований твір про кумедну пригоду або рису характеру. Побудова гуморески на вигаданих фактах, які мають життєву аналогію. Гумореска – як жанр, який викликає жартівливий і добродушний сміх.

Практична робота: складання гуморесок зі шкільного життя.

Пародія – сатиричний або гумористичний твір, який імітує творчу манеру письменника чи стиль якогось твору, щоб його висміяти. Спрямованість пародії на виявлення вад у літературних творах шляхом її перебільшення.

Практична робота: складання пародій для КВК.

Епіграма як невеликий вірш сатиричного змісту, спрямований проти окремої особи чи якогось негативного суспільного явища. Карикатурне та уїдливе загострювання в епіграмі висміюваних рис.

5. Створення матеріалів для газети «Юнпрес» (16 годин)

Створення та випуск 8 номерів газети «Юнпрес»

6. Години спілкування (10 годин)

Дискусії, «Круглі столи», конференції та інше.

7. Підсумкове заняття (4 години)

Діагностичне заняття - виявлення знань учнів. Посвята в журналісти. Підведення підсумків за рік навчання.

Прогнозований результат

Учні повинні знати:

У чому полягає поняття журналістики;

Що таке засоби масової інформації (ЗМІ); основні види ЗМІ; особливості ЗМІ;

Що належить до друкованих ЗМІ;

Призначення газети як друкованого ЗМІ;

Що таке жанри журналістики; ознаки жанрів журналістики; на які групи розділяють жанри журналістики;

Які жанри журналістики належать до інформаційних.

Які жанри журналістики належать до аналітичних;

які жанри журналістики належать до художньо-публіцистичних;

Що таке замітка; звіт; інтерв’ю; види інтерв’ю; репортаж;

Що таке кореспонденція;

Найважливіші риси кореспонденції, типи кореспонденції; характерні ознаки кореспонденції;

Що таке стаття; чим відрізняється стаття від кореспонденції; різновиди статей;

Що таке рецензія.

Що таке нарис; різновиди нарисів;

Що таке есей;

Що таке фейлетон; найважливіші ознаки фейлетону;

Що таке гумореска та пародія;

Що таке епіграма.

якості, необхідні журналістові;

Правила журналістської діяльності;

Як правильно вибрати тему; як правильно підібрати назву;

Правила журналістської етики.

Учні повинні уміти:

Розрізняти основні види ЗМІ;

Визначати групи жанрів журналістики за їхніми ознаками та рисами;

Відрізняти та визначати види інформаційних жанрів;

Відрізняти та визначати художньо-публіцистичні жанри;

Відрізняти та визначати аналітичні жанри;

Готувати найпростіші замітки, звіти, інтерв’ю, репортажі зі шкільного життя;

Готувати найпростіші кореспонденції та статті, рецензувати твори, реферати, шкільні спектаклі тощо;

Писати нариси; есеї; гуморески та пародії.

Вибирати головне серед численних деталей, що стосуються певного явища;

Правильно визначати тему та жанр матеріалу;

Підбирати назви відповідно жанру і теми;

Правильно та грамотно висловлювати думки і ставлення до тих чи інших подій;

Дотримуватися правил журналістської етики.

Література

1.  Конституція України

2.  Ворошилов В.В. Журналістика. Учебник: 3 издание.-С-Пб.:Изд-во Михайлова В.А. – 2001.

3.  Горбачук В.Г., Зоц І.О., Романько В.І. Основи журналістики: навч. пос.- Слов’янськ, 2002.

4.  Грабельников. А.А. Работа журналиста в прессе: Уч. пос. – М.: РИП-холдинг,2001.

5.  Качкан В.А. жанри журналістики.- К.: НМК ВО,1988.

6.  Михайлів І.Л. історія української журналістики: навч. пос.для вузів.-2000.

7.  Москаленко А.З. Вступ до журналістики.- К.: Школяр,1997.

8.  Рабочая книга редактора районной газеты: Опыт. Методики. Рекомендации/ Под редакцией Я.Н. Засурского.-М.: Мысль,1988.

9.  Развивайте дар слова. Факультативный курс «Теория и практика сочинений разных жанров (8-9 классы): Пособие для учащихся/ сост. Т.А. Ладыженская, Т.С. Зепалова.- М.: Просвещение,1990.

10.  Учёнова В. Беседы о журналистике.-М.: Мысль,1970.

11.  Бекасов Д.Г. Корреспонденция, статья - жанры публицистики. - М.: Изд-во МГУ, 1972.

12.  Белановский С.А. Методика и техника фокусированного интервью. - М.: Наука, 1993.

13.  Беневоленская Т.А. О языке и стиле газетного очерка. - М.: Изд-во МГУ, 1973.

14.  Гадалко А.Е. Задачи и упражнения по развитию творческой фантазии учащихся. - М.: Просвещение, 1985.

15.  Гвоздев Л. Техника интервью: Учебное пособие. – М.: Гендальф, 1999.

16.  Горохов В.М. Основы журналистского мастерства. - М.: Изд-во МГУ, 1986.

17.  Горохов В.М. Слагаемые мастерства. - М.: Мысль, 1982.

18.  Есин Б.И. История русской журналистики 19 века. - М.: Высшая школа, 1989.

19.  Журбина Е.И. Теория и практика художественно-публицистических жанров. Очерк. Фельетон. - М.: Мысль, 1969.