Курсовая работа: Національна школа суддів України

Курсовая работа: Національна школа суддів України

Зміст

Вступ

1. Система суддівської освіти

1.1 Мета та завдання системи суддівської освіти

1.2 Основні засади функціонування системи суддівської освіти

1.3 Інституційна складова системи суддівської освіти

1.4 Основні засади навчального процесу

1.5 Основні засади кадрової політики

1.6 Планування навчального процесу

2. Проведення тестування кандидатів на посаду судді

2.1 Загальні положення

2.2 Порядок розробки та затвердження тестів

2.3 Порядок підготовки до тестування кандидатів на посаду судді та його проведення

2.4 Оцінювання результатів тестування. Апеляції на результати тестування

2.5 Оформлення результатів тестування

3. Суддівське самоврядування в Україні

3.1 Історія утворення Національної школи суддів України

3.2 Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів

Висновок

Список використаної літератури

Національна школа суддів України формується на базі Академії суддів України. Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Вимоги щодо наявності стажу роботи для зайняття посади судді в апеляційному, вищому спеціалізованому суді, Верховному Суді України не поширюються на суддів, які обіймають ці посади на день набрання чинності цим Законом.

До прийняття Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністративні суди продовжують застосовувати норми законодавства, що діяли на момент набрання чинності цим Законом.

Закон України про Судоустрій визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.

Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону про Судоустрій.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

Національна система суддівської освіти покликана сприяти становленню в Україні дієвого, прозорого та прогнозованого правосуддя, а також ефективно функціонуючої судової системи.

Реалізація мети національної системи суддівської освіти передбачає вирішення довго-, середньо - та короткострокових завдань.

Довгострокове завдання полягає у забезпечення створення в Україні такої національної системи суддівської освіти, яка була б ефективним механізмом:

належної реалізації принципу верховенства права;

підвищенням адміністративних можливостей та надійності судової системи;

досягненням стану готовності судової системи до інтеграції України до Європейського Союзу.

Вирішення довгострокового завдання передбачає необхідність побудови цілісного, комплексного та системного підходу до запровадження єдиного державницького підходу до суддівської освіти. Зокрема, визначення та забезпечення сталого розвитку єдиного навчального центру, здатного забезпечити формування та реалізацію стратегічної державної політики у сфері суддівської освіти, акумулювати ресурсний потенціал, зокрема викладацький і фінансовий, виробляти єдину методичну та методологічну основу для відповідної освіти, забезпечити судовій системі наукову підтримку для її перспективного розвитку.

Середньострокове завдання полягає у забезпечення зменшення відсотка скасованих судових рішень судом вищої інстанції, скорочення (в можливих межах) терміну судових процедур та покращення ефективності судового адміністрування.

Вирішення середньострокового завдання передбачає необхідність побудови національної системи суддівської освіти, здатної забезпечити удосконалення теоретичних знань та практичних навичок суддів і працівників органів та установ судової системи, пов'язаних із змінами в суспільстві, які викликані здійсненням соціально-економічних реформ в Україні[1].

Короткотермінове завдання полягає у забезпеченні оперативного вирішення поточних проблемних питань здійснення правосуддя.

Вирішення короткотермінового завдання передбачає необхідність забезпечення мобільності і гнучкості в управлінні навчальним процесом на етапах його поточного планування та реалізації.

Формування та розвиток національної системи суддівської освіти базується на засадах визнання:

1) ключової ролі суддівського корпусу у визначенні основних засад, змісту та форм навчального процесу;

2) необхідності запровадження централізованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, основою якої є:

необхідність запровадження в Україні обов'язкового додаткового спеціалізованого навчання осіб, які прагнуть обійняти посаду професійного судді;

необхідність постійного, протягом усього терміну перебування на посаді вперше призначених професійних суддів, навчання з метою підготовки до обрання на посаду професійного судді безстроково;

необхідність забезпечення безперервного підвищення кваліфікації професійних суддів, обраних на посаду безстроково;

3) важливості для ефективного функціонування судової системи належної професійної підготовки працівників її органів та установ;

4) обов'язковості результатів навчання у спеціалізованому навчальному закладі для вирішення питання про призначення, обрання і просування по службі суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Національна школа суддів України функціонує при Державній судовій адміністрації України і є державним спеціалізованим навчальним закладом в Україні, мета якого передбачає формування кадрового потенціалу судової системи України, здатного ефективно реалізувати повноваження судової влади, а також сприяти впровадженню в Україні принципу верховенства права, становлення України як правової, демократичної держави.

Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України є відповідальними за формування та реалізацію державної політики у сфері становлення і розвитку національної системи суддівської освіти та науково-методичне забезпечення функціонування та перспективного розвитку судової системи України.

Визначення потреби у суддях здійснюється Державною судовою адміністрацією України за погодженням із Головою Верховного Суду України та Радою суддів України та є підставою для фінансування Академії суддів України із коштів Державного бюджету України.

З метою реалізації відповідної мети Національна школа суддів України здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, проводить наукові дослідження з питань вдосконалення організації діяльності судів, вивчає світовий досвід організації діяльності судів, здійснює науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.

З метою вирішення питання покращення доступу суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, а також ефективного використання людських, фінансових, часових та інших державних ресурсів Національна школа суддів України:

створює мережу регіональних відділень Академії суддів України та забезпечує поступове зміцнення їх матеріально-технічної та навчальної баз;

враховуючи зростаючу тенденцію до інформатизації суспільства, запроваджує передові форми навчання, засновані на сучасних досягненнях у галузі високих технологій[2].

Необхідність забезпечення принципу системності, систематичності та безперервності реалізації суддівської освіти передбачає залучення додаткових послуг вищих навчальних закладів, державних та громадських організацій, у тому числі іноземних.

Державними замовниками таких послуг виступають Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України, які укладають з відповідними юридичними та фізичними особами угоди про співпрацю.

З метою оцінки результатів навчання кандидатів на посаду професійного судді, працівника апарату суду та державної судової адміністрації Вища кваліфікаційна комісія суддів України створює Державну екзаменаційну комісію, до складу якої входять представники Академії суддів України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України. Порядок діяльності та повноваження Державної екзаменаційної комісії визначаються окремим Положенням.

Позитивне рішення Державної екзаменаційної комісії, висновок судді-наставника, голови суду, де стажувався кандидат, і висновок психолога, за результатами спостереження за кандидатом протягом усього терміну навчання враховуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України при рекомендації особи на призначення (обрання) її на посаду професійного судді, а також встановленні вищого кваліфікаційного класу.

З метою оцінки результатів навчання вперше призначених на посаду суддів судів загальної юрисдикції упродовж перших п'яти років перебування їх на посаді при Академії суддів України функціонує Державна екзаменаційна комісія, яка складається із представників Академії суддів України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, Вищої ради юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Порядок діяльності та повноваження Державної екзаменаційної комісії при Академії суддів України, а також порядок складання екзаменаційних тестів регулюються окремим Положенням, затвердженим Головою державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України, погодженим із Радою суддів України.

Екзаменаційні тести повинні включати професійні, психологічні та інші компоненти, які дали б можливість визначити здатність особи обіймати посаду судді безстроково.

Навчальний процес у рамках національної системи суддівської освіти здійснюється відповідно до стандартів національної суддівської освіти та освітньо-професійних програм, розроблених згідно з вимогами державних освітніх стандартів.

Розробка стандартів національної суддівської освіти та освітньо-професійних програм здійснюється спеціально створеною групою експертів при Академії суддів України із обов'язковим залученням представників суддівського корпусу, провідних фахівців у галузі юридичної освіти тощо.

Під час формування групи експертів при Академії суддів України дотримується принцип переважного права суддівського корпусу на визначення основних засад, змісту та форм навчального процесу.

Персональний склад відповідної групи експертів затверджується Головою Верховного Суду України та Головою Державної судової адміністрації України за поданням Академії суддів України, погодженим з Радою суддів України.

Навчальний процес складається з двох основних блоків:

підготовка та перепідготовка суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації;

підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації[3].

Підготовка та перепідготовка суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації:

дворічну спеціалізовану підготовку кандидатів на посаду професійного судді в Академії суддів України, яка передбачає, поряд з теоретичною підготовкою, здобуття практичних навиків під час стажування кандидата у суді на посаді секретаря суду, помічника, консультанта судді тощо під керівництвом судді-наставника (але не менше половини терміну навчання), стаж навчання в АСУ зараховується до стажу роботи в галузі права, який необхідний для призначення особи на посаду судді;

перепідготовку суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації унаслідок переведення їх з суду однієї юрисдикції до суду іншої юрисдикції (із загального суду до спеціалізованого і навпаки), а також суду вищої інстанції.

Підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації передбачає:

щорічне двотижневе навчання професійних суддів, вперше призначених на посаду впродовж п'яти років перебування на посаді;

місячне навчання професійних суддів, обраних безстроково, - не рідше одного разу на п'ять років;

двотижневе навчання працівників апарату судів та державної судової адміністрації не рідше одного разу на три роки;

тематичні семінари, що організовуються в рамках поточних навчальних планів Академії суддів України, у тому числі за участі інших вищих навчальних закладів, громадських організацій тощо[4].

Елементи підвищення кваліфікації покликані забезпечити безперервність суддівської освіти.

Зміст та форма елементів навчального процесу визначається Академією суддів Україні з обов'язковим використанням публічних заходів їх обговорення та максимального врахування обґрунтованих пропозицій суддівської громади, провідних працівників органів та установ судової системи, фахівців у галузі юридичної освіти.

Національна школа суддів України забезпечує:

створення суддям і працівникам судів та державної судової адміністрації належних умов, необхідних для надання їм можливості сприймати увесь комплекс навчальних програм з метою підвищення їхньої ініціативності у формуванні персонального підходу до навчання;

врахування наявності у відповідних суддів і працівників апарату судів та державної судової адміністрації певної спеціалізації та професійного досвіду;

раціональне структурування суддівської освіти, покликаного забезпечити рівнобічний розвиток професійних та особистісних якостей слухачів.

Враховуючи існування в Україні значного інтелектуального потенціалу суддівського корпусу, формування основи науково-педагогічних працівників Академії суддів України здійснюється за рахунок досвідчених, високо професійних суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Залучення діючих суддів та суддів у відставці, працівників апарату судів та державної судової адміністрації за їх згодою здійснюється шляхом їх відрядження до Академії суддів України на термін до одного року.

Протягом терміну відрядження за суддями та працівниками зберігається посада і середньомісячна заробітна плата за основним місцем роботи.

Графік відрядження узгоджується головами судів загальної юрисдикції, керівниками інших органів та установ судової системи з Державною судовою адміністрацією України та Академією суддів України.

Інші питання участі суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації в навчальному процесі визначається відповідним положенням, затвердженим Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.

Стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі забезпечується фінансовими та іншими засобами, визначеними у відповідному положенні.

Положення про стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі затверджується Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.

Одним з основних чинників ефективної реалізації суддівської освіти є система загальнодержавних середньострокових і поточних навчальних планів.

Система загальнодержавних середньострокових і поточних навчальних планів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації забезпечує єдність, системність і наступність у формуванні та реалізації відповідних освітніх заходів. Вони включають освітньо-професійні програми, навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо.

Загальнодержавні середньострокові навчальні плани визначають стратегічні напрямки реалізації державної політики у забезпеченні кваліфікованими кадрами апарат судів та державної судової адміністрації шляхом їх підготовки та перепідготовки.

Загальнодержавні середньострокові навчальні плани розробляються Академією суддів України, погоджуються з Радою суддів України і затверджуються Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України.

Поточні навчальні плани забезпечують реалізацію державної політики у сфері безперервного підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації[5].

Загальнодержавні поточні навчальні плани розробляються Академією суддів України за поданням голів місцевих та апеляційних судів та затверджуються Вченою радою Академії суддів України на кожний поточний рік.

Порядок розробки відповідних планів визначається Академією суддів України і є обов'язковим для всіх учасників реалізації суддівської освіти.

Основні засади матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування національної системи суддівської освіти

Ефективне функціонування суддівської освіти потребує створення належної матеріально-технічної та фінансової бази спеціалізованого навчального закладу, покликаного формувати і реалізовувати відповідну державну політику, - Академії суддів України та її регіональних відділень.

Особлива увага приділяється створенню самодостатньої навчальної бази:

спеціально обладнаних класів для проведення навчальних судових процесів;

класів дистанційного навчання;

лінгафонних класів для вивчення іноземних мов, бібліотеки тощо.

Фінансування національної системи суддівської освіти здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших не заборонених законодавством джерел.

Основне джерело фінансування національної системи суддівської освіти є Державний бюджет України.

Обґрунтування щодо визначення обсягу та напрямків фінансування видатків національної системи суддівської освіти готуються Академією суддів України та враховуються Міністерством фінансів України під час розробки Державного бюджету України на відповідний рік.

Фінансування видатків національної системи суддівської освіти, зокрема, включають:

стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі. Таке фінансування визначається окремою статтею Державного бюджету України на відповідний рік у розрізі видатків Академії суддів України;

виплату стипендій слухачам Академії суддів України - кандидатам на посаду професійного судді в розмірі не менше дві третини від середньомісячної заробітної плати судді місцевого суду загальної юрисдикції;

видатки на навчання із підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Видатки на фінансування Академії суддів України визначаються з урахуванням зменшеного у двічі нормативу співвідношення чисельності науково-педагогічних працівників Академії суддів України до контингенту слухачів, аспірантів та докторантів.

Формування та реалізація державної політики у сфері суддівської освіти не повинна залежати від міжнародної (іноземної) допомоги, яка виступає лише як додаткове джерело.

Плата третіх осіб за послуги Академії суддів України, не пов'язаних з її основною діяльністю, за погодженням з Вченою радою Академії суддів України використовуються на розвиток національної системи суддівської освіти[6].

Це Положення розроблене з урахуванням Законів України „Про судоустрій України”, „Про статус суддів”, „Про Вищу раду юстиції”, рекомендацій парламентських слухань на тему: „Про стан правосуддя в Україні”, схвалених постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1245, Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361, та визначає порядок проведення тестування кандидатів на посаду судді районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду, військового суду гарнізону, господарського суду Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя, окружного адміністративного суду, утвореного в окрузі відповідно до Указу Президента України (далі - місцевого суду загальної юрисдикції), а також апеляційних судів у визначених законом випадках, яке є невід’ємною частиною конкурсного відбору кандидатів на вакантні посади суддів, а також визначає методику формування тестових завдань, оцінювання відповідей на тестові завдання.

Тестування має бути критеріально-орієнтованим, метою якого є перевірка рівня знань кандидата на посаду судді юридичних дисциплін, розуміння окремих положень законів та нормативно-правових актів України, вміння орієнтуватися у законодавстві України та основних міжнародних правових актах, а також перевірка рівня знань аcquis communautaire, практики Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини і постанов Пленуму Верховного Суду України.

Організаційне забезпечення проведення тестування здійснюється Державною судовою адміністрацією України. Роботу з підготовки та проведення тестування здійснює Національна школа суддів України. Заходи, спрямовані на підготовку та проведення тестування, фінансуються в установленому порядку за рахунок коштів, виділених на такі цілі.

Розробка тестів здійснюється Академією суддів України, яка відповідно до статті 129 Закону України „Про судоустрій України" є державним навчальним закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів. До розробки тестів Академією суддів України залучаються фахівці у відповідній галузі.

Тести складаються державною мовою та мають містити запитання для перевірки знань:

Конституції України, рішень Конституційного Суду України,

конституційного права;

статусу суддів та судоустрою України;

адміністративного права та адміністративного процесу;

цивільного права та цивільного процесу;

кримінального та кримінально-процесуального права;

господарського права та процесу (для кандидатів на посаду судді господарського суду).

Також до тестів вносяться запитання для перевірки знань правової системи Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх (аcquis communautaire, acquis), а також практики Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини і постанов Пленуму Верховного Суду України.

База тестів має налічувати не менше такої кількості запитань:

конституційне право - 50;

Європейська конвенція та рішення Європейського суду з прав людини - 100;

судоустрій, статус суддів - 60;

цивільне право - 100;

цивільний процес - 100;

господарське право - 120;

господарський процес - 100;

адміністративне право - 100;

адміністративний процес - 100;

фінансове та банківське право - 60;

кримінальне право - 100;

кримінальний процес - 100;

земельне право - 100;

трудове право - 60;

податкове право - 100;

сімейне право - 30;

житлове право - 30.

Тести мають бути попередньо обов’язково перевірені на предмет валідності та надійності.

Після здійснення експертизи та проведення пілотної апробації тести затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Разом з тестами проводиться експертиза, апробація та затверджується програма з питань тих дисциплін, які будуть предметом перевірки фахової підготовки кандидатів на посаду судді, із зазначенням рекомендованої літератури.

Тести та програми доопрацьовуються по мірі зміни законодавства та затверджуються в установленому порядку.

Після затвердження ці програми публікуються у друкованих виданнях та розміщуються на веб-сторінках Державної судової адміністрації України, Академії суддів України. Крім того, кандидату на його письмовий запит може бути надана інформація про публікацію в засобах масової інформації та про розміщення в мережі Інтернет (із зазначенням точної адреси) [7].

Кваліфікаційною комісією суддів адміністративних, господарських, військових чи загальних судів (далі - кваліфікаційна комісія суддів) приймається рішення про проведення тестування та визначається не менше дев’яти членів цієї комісії, які будуть присутні на тестуванні. Також на своєму засіданні кваліфікаційна комісія суддів визначає осіб із числа кандидатів на посаду судді, які будуть проходити тестування, з урахуванням того, що одна група має налічувати до 30 осіб.

На підставі цих рішень Національна школа суддів України видає наказ про утворення екзаменаційної комісії, до складу якої, крім делегованих членів кваліфікаційної комісії суддів, мають входити по одному представнику від Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України та Академії суддів України.

Представник Академії суддів України є одночасно і секретарем екзаменаційної комісії.

До тестування допускається особа, яка відповідає встановленим Законом України „Про статус суддів” вимогам, та вперше висувається на призначення на посаду судді чи раніше працювали суддею, арбітром, але з часу звільнення з роботи на цих посадах минуло більше 11-ти років.

До прийняття кваліфікаційною комісією суддів рішення про направлення кандидата на посаду судді на тестування у цій кваліфікаційній комісії суддів має бути сформовано особову справу кандидата на посаду судді.

Для допуску до тестування кандидатом на посаду судді подається відповідна заява та одна фотокартка розміром 3х4 см.

Про дату, час і місце проведення тестування кандидати на посаду судді мають повідомлятися працівниками, які здійснюють організаційне забезпечення діяльності відповідної кваліфікаційної комісії суддів, не пізніше, ніж за 10 днів до початку тестування.

Для участі в тестуванні разом з рішенням кваліфікаційної комісії суддів до Академії суддів України надсилаються подані кандидатом на посаду судді заява та фотокартка. Заяви реєструються у відповідному журналі, а кандидату видається перепустка з його фотографією.

Кандидат на посаду судді, якого допущено до складання тесту, повинен з’явитися на тестування з перепусткою та паспортом або іншим документом, що засвідчує його особу.

Тестування проводиться на базі Академії суддів України на паперовому носію або з використанням комп’ютерної техніки.

Тестування проводиться анонімно, кожній особі, яка складає тест, присвоюється особистий екзаменаційний код.

З урахуванням спеціалізації суду кандидату пропонується 100 запитань з різних галузей юриспруденції, вибраних за принципом випадковості. Кожне запитання має 4 відповіді, серед яких правильна лише одна. У квадраті навпроти правильної відповіді кандидат має покласти позначку, квадрати ж з неправильними відповідями залишати пустими.

Запитання та варіанти відповідей мають бути сформульовані однозначно, не викликати запитань щодо їх тлумачення.

Представлення тесту має бути ординарне (лінійне), тобто кожному кандидату надаються однакові запитання, але їх порядкові номери, як і послідовність відповідей на запитання, різна.

Якщо тестування проводиться на паперовому носію, то в присутності осіб, яких допущено до складання тестів, і членів екзаменаційної комісії один із членів кваліфікаційної комісії суддів розкриває конверт світло-коричневого кольору, у якому зберігаються не менше 20-ти інших конвертів білого кольору з варіантами письмових тестів. Кожен варіант письмового тесту має налічувати не менше 35-ти білетів, розроблених з урахуванням пункту 3.8 цього Положення, тобто кожен конверт білого кольору має містити не менше 35-ти білетів з однаковими запитаннями, але порядкові номери цих запитань, як і послідовність відповідей на них різна.

Письмові тести виготовляються друкарським методом, на кожному аркуші ставиться штамп Академії суддів України.

Кандидат на посаду судді методом випадкової самостійної вибірки отримує письмовий тест. На кожному аркуші письмового тесту кандидат власноручно ставить свій підпис та особистий екзаменаційний код.

У разі, якщо тестування проводиться з використанням программного забезпечення, забезпечується автоматична вибірка запитань з масиву загальної бази за правилами.

Кандидат після вирішення тесту роздруковує його і ставить на кожному аркуші свій підпис та особистий екзаменаційний код.

Тривалість кожного тестування дорівнює 180 хвилин.

Під час тестування кандидат на посаду судді може користуватися чинним законодавством, виданим Академією суддів України, зокрема Конституцією України, кодексами та законами України, іншими нормативно-правовими актами. Уся література має бути зареєстрована в Академії суддів України, що підтверджуватиметься відповідною відміткою на кожному екземплярі.

Забороняється використовувати підручники, навчальні посібники та інші матеріали, що не передбачені цим Положенням. При користуванні під час тестування сторонніми джерелами інформації (у тому числі підказуванням) кандидат на посаду судді усувається від участі у тестуванні. На роботі голова екзаменаційної комісії чи його заступник указує причину усунення та час. При перевірці робота дешифрується і по ній виставляється незадовільна оцінка („0" балів) незалежно від обсягу та змісту написаного[8].

Перевірка результатів проводиться у той же день присутніми на тестуванні членами екзаменаційної комісії. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Загальна сума балів, набраних за правильні відповіді, складають результат тестування кандидатів на посаду судді. Особи, які набрали 60 і менше балів, вважаються такими, що не склали тест.

Апеляції на результати тестування подаються екзаменаційній комісії в день проведення тестування, а розглядаються - упродовж трьох робочих днів.

Якщо для надання ґрунтовної відповіді на апеляцію необхідно здійснити додаткову перевірку, апеляція розглядається в місячний термін.

Апеляції з питань усунення від тестування не розглядаються.

Результати тестування кандидатів на посаду судді заносяться до відповідного протоколу. У протоколі тестування кандидатів на посаду (далі - протокол) вказують:

дату, час та місце проведення тестування;

прізвище та ініціали присутніх членів екзаменаційної комісії;

прізвище, ім’я та по батькові усіх кандидатів на посаду судді, які розпочали тестування;

кількість набраних балів;

інформація про кількість осіб, яку допущено до складання тестів, а також

про кількість осіб, які закінчили складати тест, та кількість осіб, які відмовилися

складати тести з різних причин (на будь-якій стадії);

зауваження членів екзаменаційної комісії суддів (у разі їх наявності).

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються усіма присутніми на тестуванні членами екзаменаційної комісії. Один примірник протоколу зберігається в Академії суддів України, другий - надсилається до відповідної кваліфікаційної комісії суддів. В Академії суддів України протоколи тестування кандидатів на посаду судді облікуються в Журналі реєстрації протоколів тестування кандидатів на посаду судді.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя. Рішення з зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються відповідно до закону.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, законом про статус суддів, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.

Суддівське самоврядування є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суддів. Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захист від втручання в їх діяльність;

2) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням встановлених нормативів вказаного забезпечення;

3) погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

4) заохочення суддів та працівників апарату судів;

5) здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади[9].

Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного суду України, Касаційного суду України, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

конференцію суддів військових судів;

конференції суддів спеціалізованих судів;

з'їзд суддів України.

Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України.

З'їзд суддів України:

заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;

заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловити недовіру голові Державної судової адміністрації України;

призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції України і закону;

призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції України і закону;

обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади;

визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає Раду суддів України;

розглядає інші питання суддівського самоврядування.

З'їзд суддів України приймає рішення, що є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх професійних суддів.

Черговий з'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз у три роки. Позачерговий з'їзд суддів України може бути скликаний також на вимогу не менш як однієї третини конференцій суддів загальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України.

Рада суддів України приймає рішення про скликання чергового або позачергового з'їзду, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з'їзду, та визначає дату, місце проведення з'їзду і норму представництва суддів.

Для участі в роботі з'їзду суддів України можуть бути запрошені Президент України, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, представники Уряду, інших центральних органів державної влади, представники навчальних і наукових закладів та установ, громадських організацій, інші особи.

У разі якщо Рада суддів України не скликає з'їзд суддів на вимогу конференцій чи зборів суддів відповідно до частини першої цієї статті, ініціатори скликання позачергового з'їзду утворюють організаційний комітет по скликанню з'їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з'їзду. У цьому випадку організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в офіційних друкованих засобах масової інформації та призначає дату проведення позачергового з'їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету[10].

Судді усіх судів повідомляються про дату проведення з'їзду суддів України та питання, що вносяться на його розгляд, не пізніш як за 30 днів до початку роботи з'їзду.

Делегати на з'їзд суддів України обираються конференціями суддів, а делегати від Апеляційного суду України та Касаційного суду України - зборами суду, за нормою представництва, визначеною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з'їзд трьох делегатів з числа суддів цього суду.

Делегати на з'їзд суддів України обираються шляхом відкритого або таємного голосування на альтернативній основі, при вільному висуненні кандидатур для обрання.

З'їзд суддів України є повноважним, якщо в ньому Бере участь не менш як дві третини від загальної кількості обраних делегатів.

З'їзд суддів України відкриває голова Ради суддів України, а у разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради суддів України.

З'їзд обирає шляхом відкритого голосування президію з'їзду у кількісному складі, який визначається рішенням з'їзду. Президія керує роботою з'їзду суддів України.

З'їзд обговорює і затверджує порядок денний та регламент своєї роботи, обирає мандатну комісію, секретаріат та інші робочі органи з'їзду.

Хід роботи з'їзду суддів України протоколюється.

Рішення з'їзду суддів України приймаються більшістю голосів делегатів, присутніх на з'їзді, відкритим або таємним голосуванням. Питання, зазначені у пунктах 3-5 частини другої статті 112 цього Закону, вирішуються з'їздом шляхом таємного голосування.

Інші питання порядку проведення з'їзду суддів України регулюються регламентом з'їзду суддів України, прийнятим з'їздом.

У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.

Рада суддів України обирається з'їздом суддів України у кількісному складі, визначеному рішенням з'їзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менш як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України, конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду України. Представники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати з'їзду.

Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають із свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря, а також президію Ради суддів України. Кількісний та персональний склад президії визначається Радою суддів України відповідно до положення про Раду суддів України.

Рада суддів України в період між з'їздами організовує виконання та контроль рішень з'їзду, а також вирішує питання про скликання з'їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з'їздом суддів України.

Рада суддів України:

розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;

розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;

здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність;

вирішує питання щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у випадках і порядку, передбачених цим Законом;

заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Комісії;

звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції України та закону чи суперечать рішенням з'їзду суддів України;

приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.

Рішення Ради суддів України є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України[11].

2002

Прийняття Верховною Радою Закону України "Про судоустрій України" № 3018-ІІІ від 07.02.2002, де ст.129 визначений статус та напрямки Академії суддів України.

Указом Президента України № 918/2002 від 11.10.2002 при Державній судовій адміністрації України створено Академію суддів України.

2003

Реєстрація Статуту Академії суддів України (відповідно до ч.3 ст.129 Закону України "Про судоустрій України").

Початок навчальної діяльності. Проведення Академією суддів України для суддів апеляційних судів та для суддів вперше призначених на посаду семінарів з вивчення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Визначення АСУ відповідальною за формування Плану навчання суддів та працівників апарату судів, а також координатором тематик і графіків проведення занять (Наказ Державної судової адміністрації України № 592 від 18.11.2003, погоджений Радою суддів України).

Започаткування співробітництва з Радою Європи. Проведення першої робочої зустрічі з представниками Генерального Департаменту з Правових питань РЄ (09-10.12.2003).

Проведення АСУ спільно з ЮНЕП (Екологічною програмою ООН), Міжнародним благодійним фондом „Еко-право-Львів” та Державною судовою адміністрацією України першого міжнародного суддівського симпозіуму “Роль органів правосуддя у застосуванні екологічного законодавства".

2004

Розробка Концепції національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації і схвалення її колегією Державної судової адміністрації України (Рішення № 5/1 від 19.10.2004).

Створення та початок функціонування регіональних відділень АСУ у Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Севастополі, Харкові та Чернівцях.

Започаткування практики формування щорічного Плану навчання із підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату судів.

Розробка Типових навчальних планів для суддів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, працівників апарату судів.

Формування викладацького складу АСУ із числа найбільш досвідчених суддів. Проведення семінарів з технологій інтерактивного навчання, методик викладання найбільш актуальних тем, конференцій в режимі реального часу (відео конференцій та круглих столів).

Запровадження анкетування слухачів АСУ після кожного навчального заходу з метою виявлення оцінки організації навчального процесу, актуальності тематики, викладання, кваліфікації викладачів, пропозицій на майбутнє.

Прийняття Академії до членів Міжнародної організації закладів суддівської освіти (IOJT) та обрання ректора АСУ членом Керівної Ради IOJT.

Участь АСУ у реалізації Спільної програми Європейської Комісії і Ради Європи для зміцнення демократичної стабільності в Україні.

Розробка та друк посібників, циклів лекцій, методичних матеріалів для суддів та працівників апарату судів.

2005

Схвалення Радою суддів України Концепції національної системи підготовки, перепідготовки, та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації та Концепції інформаційної політики судів, Державної судової адміністрації України та Академії суддів України.

Прийняття Академії суддів України до Лісабонської мережі навчальних закладів суддівської освіти країн-членів Ради Європи. Перша робоча зустріч керівників вищих навчальних закладів з підготовки суддів країн Європи (The European Schools of Magistrates) за участі АСУ.

Проведення міжнародних конференцій: "Заробітна плата - одна з основних гарантій незалежності судді" та "Підбір, підготовка та підвищення кваліфікації суддів: правове забезпечення відповідності європейським стандартам".

Розробка тестів для кандидатів на зайняття посади професійного судді та Положення про тестування кандидатів на посаду професійного судді (прийняті за основу рішенням Ради суддів від 30 вересня 2005 року).

Розробка та друк посібників, циклів лекцій, методичних матеріалів для суддів та працівників апарату судів.

2006

Участь фахівців АСУ та ректора І. Войтюк, як члена Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, у розробці “Концепції удосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських стандартів".

Розширення категорій слухачів, що проходять навчання з підвищення кваліфікації в Академії суддів України.

Проведення міжнародної науково-практичної конференції: "Академія суддів України: погляд у майбутнє".

Відкриття нового приміщення Донецького регіонального відділення АСУ за участю Президента України В. Ющенка.

Суттєве розширення обсягів та тематики співпраці Академії суддів України з міжнародними організаціями та донорських програмами і проектами.

Започаткування двосторонніх контактів АСУ з європейськими закладами суддівської освіти. Підписання угод про співпрацю з суддівськими школами Румунії та Грузії.

Започаткування практики проведення спільних нарад за участю представників проектів міжнародної технічної допомоги для координації зусиль, запобігання дублюванню заходів та напрямків співпраці з Академією, обговорення перспектив взаємодії.

Започаткування постійних контактів зі ЗМІ.

2007

Участь фахівців АСУ у розробці проектів Законів України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" та "Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів".

Започаткування практики участі суддів у засіданнях судових палат Верховного Суду України при розгляді справ під час проходження ними навчання з підвищення кваліфікації.

Розвиток програми цільової підготовки суддів та формування складу суддів-викладачів з актуальних питань судівництва: адміністративної юстиції, застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в українських судах та вивчення практики Європейського суду з прав людини, суддівської етики тощо

Проведення апробації розроблених АСУ тестів для кандидатів на посаду суддів в трьох кваліфікаційних комісіях суддів загальних судів Київського, Одеського та Харківського апеляційних округів, і кваліфікаційній комісії суддів господарських судів України.

Основні проекти та програми міжнародної технічної допомоги Україні у сфері судівництва, як окремий напрямок діяльності, надають підтримку заходам комплексного підходу до розвитку інституційної спроможності Академії суддів України, законодавчому забезпеченню її діяльності, підготовці навчальних програм та суддів-викладачів.

Підписання угоди про співпрацю з Національним навчальним центром для службовців загальних судів та прокуратури Польщі.

Проведення "круглих столів", участь в міжнародних конференціях, семінарах та робочих зустрічах в Україні та за кордоном. Вивчення досвіду європейських шкіл суддівської освіти.

Отримання на баланс АСУ у місті Києві будівлі для облаштування навчального корпусу.

2008

Обрання ректора Академії суддів України Головою Бюро Лісабонської мережі, яка замінила на цьому посту колишнього Міністра юстиції Фінляндії.

Затвердження Радою суддів України нового логотипу АСУ та єдиної форми сертифікату, що засвідчує проходження суддею чи працівником апарату суду навчання в Академії суддів України.

Розпочато спільну розробку суддями-викладачами Академії суддів України та Національного суддівського інституту Канади перших двох навчальних модулів для новопризначених суддів "Управління судовим процесом" та "Основи доказового права" за методикою, що заснована на формуванні професійних навичок.

Підписання Академією суддів разом з навчальними закладами суддівської та прокурорської освіти з Польщі, Вірменії, Грузії та Національною академією прокуратури України у Любліні (Польща) Хартії про співпрацю у сфері навчання суддів, прокурорів та працівників апарату судів і прокуратури як елементу Європейської політики добросусідства ЄС.

Розпочато капітальний ремонт приміщення Академії суддів України у місті Києві.

2009

На виконання доручення Голови ДСА України та з метою визначення статусу Академії суддів України було створено робочу групу в склад якої увійшли представники ДСА та Академії. На засіданні робочої групи визначено, що нині АСУ є єдиним державним закладом, що забезпечує спеціальну підготовку кадрів для судової системи.

Розгляд та погодження Радою суддів України нової редакції Статуту АСУ.

Розпочато діяльність першого дворічного Twinning Проекту "Підтримка Академії суддів України".

Розробка банку тестових запитань із 10 галузей права для перевірки рівня знань кандидатів на посаду суддів; розробка критеріїв оцінювання виконання ситуативних завдань.

8 Грудня 2010 р.

Зі вступним словом та доповіддю виступила ректор Академії суддів України Ірина Войтюк. Як вона відзначила, формування Національної школи суддів України було б доцільно зосередити на базі Академії суддів України.

Які ж передумови формування? Найперше, це однакова організаційно-правова форма Школи та Академії, друге - здійснення Національною школою завдань, які аналогічні функціям Академії суддів України (стаття 129 ЗУ “Про судоустрій України“); далі: здійснення діяльності у м. Києві та в регіональних відділеннях; фінансування діяльності Національної школи суддів України з Державного бюджету України; формування на базі (майні) Академії суддів України; необхідність здійснення Національною школою суддів підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату судів починаючи з 1 січня 2011 року.

Порядок формування:

1. Наказ Голови ДСАУ “ Про передачу Академії суддів України до сфери управління Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”;

2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України “Про формування Національної школи суддів України”:

прийняття до сфери управління ВККСУ Академії суддів України;

перейменування Академії суддів України в Національну школу суддів України;

затвердження статуту Національної школи суддів України;

Державна реєстрація змін до установчих документів;

Зміна бюджетної програми Національної школи суддів України.

Далі, ректор Академії суддів України Ірина Войтюк зазначила, що особливостями формування Національної школи суддів України шляхом перейменування АСУ є: відсутність необхідності формування передавальної комісії, у підготовці передавального балансу, у закритті бюджетної програми Академії суддів України та відкриття програми Національної школи суддів України (відбудеться зміна бюджетної програми); відсутність потреби у додаткових коштах, необхідних для грошових виплат та компенсацій працівникам (близько 318 тис. грн., які не заплановані у проекті кошторису на 2011 рік), у проведенні тендерних процедур для завершення капітального ремонту приміщень, у переукладенні угод про співробітництво з іноземними установами та організаціями; збереження статусу Національної школи суддів України в міжнародних інституціях, членом яких є Академія суддів України; короткотривалість процедури (до 1 місяця).

На сьогодні, АСУ розроблено такі нормативно-правові акти для функціонування Національної школи суддів України:

1. Заява про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

2. Анкета кандидата на посаду судді.

3. Письмова згода кандидата на посаду судді на збирання, зберігання та використання інформації про кандидата з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді та проведення щодо нього спеціальної перевірки.

4. Положення про порядок проведення анонімного тестування кандидатів на посаду судді на виявлення рівня загальнотеоретичних знань у галузі права.

5. Заява про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково.

6. Анкета кандидата на посаду судді безстроково.

7. Письмова згода кандидата на посаду судді безстроково на збирання, зберігання та використання інформації про нього з метою оцінки готовності до роботи;

8. Положення про організацію підготовки судових кадрів у Національній школі суддів України.

9. Положення про сертифікат, що підтверджує проходження підготовки в Національній школі суддів України.

На звершення засідання головою ВККСУ Ігорем Самсіним було озвучено загальне рішення стосовно питання формування Національної школи суддів України: "Як ми розуміємо, зробити концепцію утворення Національної школи за один день неможливо, тому наразі ми створюємо робочу групу, у кількості 15 чоловік, яка проаналізує законодавство і візьметься за вирішення поставленої задачі. Строк виконання - до 20 грудня поточного року".

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення. До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:

шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

дві особи від Міністерства юстиції України;

дві особи, вповноважені відповідною обласною (Київською, міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;

одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє в складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:

сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

дві особи, призначені Верховною Радою України;

дві особи, призначені Президентом України;

одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

одна особа від Міністерства юстиції України. Відповідно до ст.77 Закону України "Про судоустрій України" кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді.

Крім того, на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження тощо.

За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні.

Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може:

давати висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів із посади;

проводити атестацію суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України й присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи;

розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність та суддів апеляційних судів; проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження та вирішувати справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;

розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;

давати дозвіл на складання та приймати повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстрокове;

припиняти перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів) та ін.

Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.

Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань, суддям довічно встановлюють шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.

Кваліфікаційні класи присвоюють: суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.

Мінімальний строк перебування в кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлено: в п'ятому й четвертому - три роки, в третьому й другому - п'ять років. Строк перебування в першому кваліфікаційному класі не обмежено.

За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігають присвоєний йому кваліфікаційний клас. Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу.

Чергову кваліфікаційну атестацію судді проводять не пізніше одного місяця з дня закінчення строку перебування в присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію може бути проведено не раніше ніж через два роки з часу останньої атестації.

Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, й протягом двох років, якщо такого стажу не мають.

Порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів передбачає, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображено ділові та моральні якості, дано оцінку його професійної діяльності.

Характеристику на голів судів складають голови судів вищого рівня.

Суддя має бути ознайомлений із характеристикою не пізніше як за п'ятнадцять днів до проведення атестації.

Атестацію проводять у присутності судді, якого атестують, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту. Кваліфікаційна комісія, залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, приймає рішення про:

присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;

залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

відкладення атестації до шести місяців.

За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді й звільнення його з посади судді.

Крім того, за наявності підстав, кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запропоновано в поданні, внести подання про заохочення судді.

Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розглядали питання, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скаргу подають через комісію, яка проводила атестацію. Скаргу з матеріалами атестації надсилають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів. її мають розглянути протягом місяця з дня надходження.

За своїми повноваженнями, за наявності підстав, Вища кваліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:

залишити скаргу без задоволення;

змінити рішення й присвоїти судді кваліфікаційний клас;

залишити в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

призначити повторний (додатковий) іспит.

За порушення законодавства під час розгляду судових справ, вимог, які ставлять до судді, та обов'язків судді його притягують До дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накладають лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст.32 Закону України "Про статус суддів"):

догана;

пониження кваліфікаційного класу;

за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарне провадження включає:

перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;

порушення дисциплінарного провадження;

розгляд дисциплінарної справи.

Право ініціювати порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст.97 Закону України "Про судоустрій України" мають:

Міністерства юстиції України;

Голова Верховного Суду України (голова вищого спеціалізованого суду);

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

члени Ради суддів України;

голова відповідної ради суддів;

народні депутати України.

Відповідно до ст.98 Закону України "Про судоустрій України" дисциплінарне провадження здійснюють:

1) кваліфікаційні комісії суддів - щодо суддів місцевих судів;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів апеляційних судів;

3) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів і суддів Верховного Суду України.

Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР).

Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту.

Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Національну школу суддів України очолює ректор, який призначається на посаду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Проректори Національної школи суддів України призначаються на посади Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за поданням ректора Національної школи суддів України.

Працівники Національної школи суддів України за умовами оплати праці прирівнюються до державних службовців.

Національна школа суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України та може мати регіональні відділення.

Національна школа суддів України здійснює:

1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді;

2) підготовку суддів:

яких призначено на посаду судді вперше;

яких обрано на посаду судді безстроково;

яких призначено на адміністративні посади в судах;

3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації;

4) підготовку працівників апаратів судів;

5) проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства.

1. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" N 2453-VI от 7 липня 2010 року, стор.171.

2. Національна школа суддів України у 2003-2005 роках: Буклет. - К., 2005, стор.412.

3. Національна школа суддів України. Програма перевірки фахового рівня кандидатів на посаду судді. - К.: Унів. вид-во Пульсари, 2007, стор.308.

4. Національна школа суддів України у 2003-2004 роках: Буклет. - К., 2004, стор.214.

5. Ахтирська Н.М., Костюченко О.Ю., Кухнюк Д.В., Новіков В.Д. Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному судочинстві України: посібник викладача / авт. кол.: Н. Ахтирська та ін. - К.: Конус-Ю, 2009, стор.472.

6. Брынцев В.Д. Теория и практика управления судом в правовом государстве Монография / Академия судей Украины/ Рецензенты: Войтюк И.А. и др. - К.: Юринком Интер, 2010, стор.389.

7. Войтюк І.А. Аналіз судової статистики: Метод. рек. / І.А. Войтюк, О.А. Булка, С.Г. Кірпич. - К.: Унів. в-во Пульсари, 2005, стор.414.

8. Войтюк І.А., Бачун О.В., Пасенюк О.М. Ведення судового засідання в адміністративному процесі: Метод. рек. /О.В. Бачун, О.М. Пасенюк. - К.: Унів. вид-во Пульсари, 2006, стор.385.

9. Какауліна О., Полянська М., Пустовойтова Т., Ростопіра В., Симончук І. Закордонний візит візит: правила поведінки. Посібник для працівників судової системи. - Київ, 2010, стор.245.

10. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: Навчальний посібник/ За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. - К.: Старий світ, 2006, стор.348.

11. Рональд Хофер, Ніл Нетесайм. Написання судових рішень. Посібник для суддів/ Національна школа суддів України/ Рецензенти: Войтюк І.А. та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2010, стор.374.

12. Методичні рекомендації з узагальнення судової практики. - К.: ТОВ Юридична думка, 2004, стор.367.

12. Місцевий суд: нормативна база, коментарі, методичні рекомендації. - К.: Унів. вид-во Пульсари, 2005, стор.268.

13. Матеріали міжнародної конференції. Національна школа суддів України: погляд у майбутнє. - Київ, 19-20 квітня 2006 року, стор.314.

14. Словник оціночних понять Кримінального кодексу України / Акад. суддів України. Апеляц. суд Чернів. обл.; Упоряд. Огородник А.П. - К.: Унів. вид-во Пульсари, 2007, стор.412

15. Судова практика в адміністративних справах. Збірник судових рішень / Укл. О.В. Константий. - К.: Істина, 2008, стор.237

16. Управління залою судових засідань. Навчальний посібник (у формі модуля). Національна школа суддів України. - Київ. - 2010, стор.413.

[1] Національна школа суддів України у 2003-2005 роках: Буклет. - К., 2005.

[2] Місцевий суд: нормативна база, коментарі, методичні рекомендації. - К.: Унів. вид-во Пульсари, 2005.

[3] Судова практика в адміністративних справах. Збірник судових рішень / Укл. О.В. Константий. – К.: Істина, 2008

[4] Національна школа суддів України. Програма перевірки фахового рівня кандидатів на посаду судді. – К.: Унів. вид-во Пульсари, 2007

[5] Войтюк І.А. Аналіз судової статистики: Метод. рек. / І. А. Войтюк, О. А. Булка, С. Г. Кірпич. – К.: Унів. в-во Пульсари, 2005

[6] Войтюк І.А., Бачун О.В., Пасенюк О.М. Ведення судового засідання в адміністративному процесі: Метод. рек. / О.В. Бачун, О.М. Пасенюк. – К.: Унів. вид-во Пульсари, 2006

[7] Методичні рекомендації з узагальнення судової практики. – К.: ТОВ Юридична думка, 2004

[8] Брынцев В.Д. Теория и практика управления судом в правовом государстве Монография / Академия судей Украины/ Рецензенты: Войтюк И.А. и др..— К.: Юринком Интер, 2010

[9] Матеріали міжнародної конференції. Національна школа суддів України: погляд у майбутнє. – Київ, 19-20 квітня 2006 року

[10] Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: Навчальний посібник/ За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006

[11] Матеріали міжнародної конференції. Національна школа суддів України: погляд у майбутнє. – Київ, 19-20 квітня 2006 року