Контрольная работа: Фінансова система Болгарії

1. Загальна характеристика Болгарії

Болгарія (болг. България), Республіка Болгарія – держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова. Межує на півночі з Румунією – вздовж Дунаю, на півдні – з Грецією і Туреччиною, на заході – з Сербією і Македонією. На сході омивається Чорним морем (протяжність берегової лінії – 378 км). Площа 110,9 тис. км2, населення – 8,257 млн. (2001), столиця – Софія, офіційна мова – болгарська, грошова одиниця – лев. Болгарія – член ООН, ЄС, НАТО.

ВВП (ПКС – паритет купівельної спроможності)	2008 р., оцінка
- Повний	$93.805 (млрд.)
- На душу населення	12,372

Болгарія – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: машинобудівна та металообробна, харчова, хімічна, текстильна, конструкційних матеріалів. Основний транспорт – залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Гол. морські порти: Варна, Бургас. У Болгарії 10 аеропортів, з них три міжнародних – в Софії, Варні і Бургасі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2009]: ВВП – $ 11,3 млрд Темп зростання ВВП – 3,5%. ВВП на душу населення – $1372. Прямі закордонні інвестиції – $ 14 млн Імпорт (т.ч. станки, обладнання для ГЕС і АЕС, автомобілі, вугілля, нафта і електроенергія) – $ 5,8 млрд (т.ч. Росія – 20,1%; Німеччина – 14,0%; Італія – 7,7%; Греція – 5,8%; США – 4,0%). Експорт (т.ч. електромотори, електрокари, судна, синтетичні волокна, трояндова олія і лікарські трави) – $ 5,6 млрд (т.ч. Італія – 12,8%; Німеччина – 10,5%; Греція – 8,8%; Туреччина – 7,9%; Росія – 5,5%).

2. Банківська система Болгарії

У 1991 році в Болгарії було 60 державних банків, до 1995 року їх число скоротилося до 11.

Одночасно з скороченням держбанків з'являлися нові приватні банки. До 1996 року їх кількість збільшилася до 35.

У такому складі банківська система країни увійшла до смуги важкої кризи. Проблеми в банківському секторі виникли із-за недіючих позик, що накопичилися з 1991 року. Загальна сума боргів болгарським комерційним банкам досягла 372 млрд левів, з яких 174 млрд доводиться на держсектор, інші – на приватні компанії.

Центробанк Болгарії, залишаючись акціонером держбанків, щоб не завдати збитку репутації країни, прийняв заходи по запобіганню їх банкрутству.

За міжнародними стандартами, всі держбанки Болгарії мали негативну величину чистих активів. Згідно докладу МВФ, поширеному в 1996 році, на рекапіталізацію державних і приватних банків довелося б направити близько 30% всіх державних витрат. На кінець 1995 року збитки болгарських банків склали 230 млн. доларів. Величезні бюджетні витрати на санацію банківської системи впливали негативно на процес перетворень в країні.

У 1996 році МВФ і Болгарія підписали програму реорганізації банківського сектора країни. В рамках цієї програми 16 травня 1996 року був прийнятий Закон «Про банкрутство банків», яким ЦБ Болгарії було надане право відкривати через суди процедуру банкрутства банків. Ще в кінці 1995 року тільки поява слуху про майбутнє закриття банків і намір уряду обговорити даний законопроект викликали серйозні проблеми з ліквідністю у деяких болгарських банків з-за крупних вилучень депозитів. Ухвалення ж закону викликало хвилю панічних вилучень внесків. Цій руйнівній дії піддалися практично всі банки, оскільки інвестори не знали, які з них будуть закриті.

В результаті банки були вимушені встановити строгі квоти на щоденні виплати грошей по внесках. Зупинити процес вилучення депозитів не змогло і ухвалення Закону «Про гарантування державою банківських депозитів» (100% – для фізичних і 50% – для юридичних осіб).

Першим результатом ухвалення Закону «Про банкрутство» стало закриття Національним банком Болгарії і звернення до міського суду Софії із заявою про оголошення банкрутства двох найбільших банків країни – Першого приватного банку і Мінералбанка.

Створений в 1981 році Мінералбанк зазнав в 1995 році збитки на суму 121 млн. доларів, а їх борг іноземним кредиторам склав 240 млн. доларів. Крім того, ЦБ Болгарії заявив про те, що заохочуватиме злиття банків з метою концентрації банківського сектора. В результаті до травня 1997 року розорилися 14 банків країни, зокрема 5 з 11 держбанків. Це привело до падіння курсу лева з 70 до 3000 за долар, перш ніж ЦБ зміг стабілізувати в лютому 1997 року курс на відмітці 1500 за долар. В ході цього руйнівного процесу випарувалися інвалютні резерви країни, оскільки болгарські компанії перевели тверду валюту за рубіж, а місцеві вкладники, втративши довіру до банків, зберігають наявну валюту у себе. Хоча дрібні вкладники болгарських банків, завдяки системі страхування депозитів, і змогли повернути заморожені засоби в повному об'ємі, багато хто з них вважав за краще відразу отримати свої валютні внески в левах по фіксованому курсу і не чекати їх повернення в доларах і німецьких марках в розстрочку. Але це не змогло відновити довіру до банківської системи, і розмір наявної валюти, що знаходиться в Болгарії на руках населення, за різними оцінками еквівалентний 600–1000 млн. доларів. Скороченню валютних резервів також сприяли виплати західним кредиторам, пов'язані з обслуговуванням зовнішнього боргу (11,5 млрд. доларів).

Болгарський Центральний Банк – головна банківська установа і емісійний банк. Він володіє 72% акцій Зовнішньоторговельного банку, заснованого в 1964 р. для здійснення зовнішніх платежів. Державний ощадний банк надає банківські послуги населенню. Комерційні банки з'явилися в 1987 р.

Грошова одиниця Болгарії – лев. 1 лев (BGL) рівний 100 стотинкам. У обігу знаходяться монети і банкноти по 1, 2, 5 левів і банкноти по 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000, 2000 левів.

Офіційний курс долара в 1989 р. був 0,873 лева, а після девальвації в 1990 виріс до 9 левів. У липні 1997 р. курс складав 1000 левів за 1 німецьку марку.

Реальним досягненням уряду стала загальна фінансова стабілізація. Утримується курс болгарського лева (1 лев рівний 1 марці), рівень облікової ставки і валютних резервів; дещо знизився зовнішній борг, інфляція в 1999 р. склала 6,2%. Багато в чому ці результати були забезпечені завдяки дії «валютної ради», введеної в країні в 1997 р., а також за рахунок зовнішніх кредитів, в першу чергу по лінії МВФ (на 1998–2001 рр. виділено 860 млн. долл.). У 2001–2002 рр. дефіцит консолідованого держбюджету скоротився (з 1,1% до ВВП в 2000 р. до 0,9 в 2001 р. і 0,7% в 2002 р.), а основним джерелом його покриття стали доходи від приватизації. На посилення збалансованості бюджету націлені зміни в податковій політиці. Її концепція виходить з необхідності рівномірного розподілу податкового тягаря, стимулювання бізнесу, зменшення прямих податків і розширення бази обкладення. Важливою проблемою залишається балансування поточних зовнішніх платежів і обслуговування нагромадженого зовнішнього боргу. В кінці 2002 р. зовнішній борг-брутто складав 10,93 млрд. дол. (70,5% ВВП), в т.ч. на заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями доводилося 85,7% довга, а по короткострокових – 14,3%; на обслуговування зовнішнього боргу витрачено 1,29 млрд. дол., або 8,3% ВВП.

Уряд Болгарії ніколи не публікував річні бюджети. Основні прибуткові статті бюджету – податки на прибуток, отриманий підприємствами від проведеної продукції, і з обороту (продажів). Найбільша стаття витратної частини бюджету – витрати на розвиток галузей народного господарства. За оцінками західних експертів, в 1988 р. витрати на оборону складали 2,47 млрд. дол.

Згідно із законом Болгарії «Про банки і кредитну справу» 1992 р. (з доповненнями) круг операцій з цінними паперами Болгарського народного і комерційних банків розширився і зміцнилися позиції філіалів іноземних банків. Згідно законодавству, визначена процедура банкрутства і порядок відрахування прибули до бюджету держави (36%) і общин (6,5%). В той же час інфляція 1996 р., перерісши в 1997 р. в гіперінфляцію, привела до кризи банківської системи у зв'язку з масовими вилученнями грошей вкладниками. В кінці 1996 р. внесені зміни в Закон «Про господарську діяльність», що заохочує іноземні інвестиції, які посилилася на початку 1998 р.

Переорієнтація зовнішньоекономічних зв'язків Болгарії покликана укріпити банківську систему країни під жорстким контролем МВФ і ЄБРР.

У 1989 р. загальна заборгованість Болгарії складала 1 млрд. дол., в 1990 р. вона виросла до 1,388 млрд. До початку 1994 р. заборгованість складала вже 12,25 млрд. дол. Зростання бюджетного дефіциту був подоланий лише до кінця 1990-х років.

В кінці XX століття пропорційність доходів і витрат в державному бюджеті (у млн. левів) складала: у 1990 р. – 32 081 і 33 394, 1992 р. – 67 491 і 77 126, 1993 р. – 99 875 і 133 877. МВФ (1997 р.) ставить своєю метою контроль над системою банків і проводить експертизу фінансової діяльності в країні.

У 2001–2002 рр. макроекономічна ситуація в країні була стабільною. Приріст ВВП в 2001 р. – 4,1%, в 2002 р. – 4,8%. Рівень інфляції – відповідно 4,8 і 3,8%. Стабілізації макроекономіки до певної міри сприяв механізм «валютної ради» (діє з 1997 р.), яку передбачається зберегти аж до вступу в ЄС. Встановлений фіксований валютний курс лева, прив'язаний до євро, емісія грошей Центрального банку обумовлена приростом його валютних резервів. Їх розмір збільшився з 3,5 млрд. в 2000 р. до 3,58 млрд. в 2001 р. і 4,75 млрд. дол. в кінці 2002 р.

Практично припинені функції Центрального банку по рефінансуванню комерційних банків, він може надати їм кредит лише при загрозі стабільності банківської системи. Він не має повноважень кредитувати державу, окрім надання кредитів на СДР. Більшість комерційних банків приватизована.

Власниками приватизованих банків стали, як правило, іноземні інвестори. У 2002 р. з'явилися ознаки активнішого кредитування реального сектора економіки. У зв'язку з умовами МВФ і прагненням забезпечити норми ЄС посилилася орієнтація на скорочення дефіциту бюджету, який в 1990-і рр. був хронічним і покривався в основному за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень.

Болгарська банківська система зберігає свою стабільність і за часів глобальної фінансово-економічної кризи. Не дивлячись на наявність сильних обмежувальних умов, банки продовжують кредитувати населення і бізнес. Вищі відсотки по кредитах викликають незадоволеність у охочих отримати кредит, але, у свою чергу, високими процентними ставками задоволені утримувачі депозитів. Саме високі ставки тримають в країні іноземний капітал, який вважає за краще користуватися послугами болгарської банківської системи.

До недавнього часу ставки по тримісячних депозитах в Болгарії були в діапазоні 9–10% річних, в даний час вони складають близько 7%. Це виключно високий рівень, особливо якщо враховувати, що на початку 2008 року відсотки по банківських депозитах були близько 3,5% – 4%. Процентні ставки за кредитами вищі – вони тримаються на рівні 10–12%.

В умовах глобальної стагнації цей ресурс не може прийти від материнських банків, комерційні банки отримують його від внутрішнього грошового ринку – від депозитів населення. У сильному конкурентному середовищі поведінка банків по залученню цих вільних засобів вельми агресивна.

Збір урожаю що «гарячої готівки» від населення відшкодовується високими процентними ставками по депозитах. Близько 52% від капіталу болгарських банків є власністю п'яти іноземних фінансових інститутів.

При сьогоднішніх високих процентних ставках по депозитах, іноземні банки вважають за краще тримати фінансові кошти, що депонують у них, в своїх філіалах в Болгарії. Тримати засоби в болгарських банках зараз є найбільш вигідним в Європі. Для порівняння, за даними Європейського центрального банку, прибутковість по тримісячному депозиту в Бельгії, наприклад, рівна 0,96% річних, в Кіпрі – 4%. Гарабед Мінасян з Економічного інституту Болгарської Академії наук указує конкретні цифри збільшення іноземних депозитів в Болгарії:

«На початку 2008 року в болгарській банківській системі було близько 5 млрд. левів іноземних депозитів. Приблизно за 2 роки ці депозити збільшилися на 18–19 млрд. левів іноземних депозитів. Це переважно депозити іноземних акціонерів болгарських комерційних банків. Тобто, іноземні акціонери вважають, що банківська система працює добре і приносить достатньо високі доходи. Тому вони вважають за краще тримати свої власні фінансові ресурси в нашій банківській системі. І це пояснює різкий приріст іноземних депозитів. Необхідно відзначити, що в жовтня минулого року ця тенденція злегка змінилася. Зараз в болгарській банківській системі близько 16 млрд. левів іноземних депозитів, але це не істотне зменшення. Можна собі уявити, яка була б ситуація, якби відсотки були нижчі, ніж зараз. Тоді і привабливість для іноземних депозитів в болгарських банках була б не такою високою. І було б абсолютне ймовірно, що було б виведення такого капіталу з болгарської банківської системи».

В період безпрецедентних економічних потрясінь і відсутності довіри до банківських установ по всьому світу, в Болгарії ні від одного банку не вимагали примусової капіталізації, що траплялося в багатьох країнах з набагато розвиненішою ринковою економікою.

Сьогодні фінансова система Болгарії є синонімом стабільності, передбаченості і спокою. У основі цієї стабільності стоїть «режим валютної ради», введений в країні в 1999 році і політика строгого регулювання з боку Центрального банку Болгарії.

В кінці 2009 року, загальна сума активів банківської системи досягла 69,7 млрд. левів. Хороший стан спостерігається завдяки, до певної міри, заходам Болгарського Національного банку по зменшенню обов'язкових резервів, які звільнили в січні 2009 року близько 2 млрд. левів в банківську систему. Із-за погіршення економічної обстановки з початку 2009 року і невпевнених перспектив, в короткостроковому періоді банки дуже консервативні по відношенню до видачі нових позик, а ресурси, що звільнилися, використовують найнадійнішим способом – повертаючи їх материнським банкам.

Специфічно для банківської системи і те, що на відміну від інших країн, в Болгарії спостерігається зворотна залежність між базовою процентною ставкою і процентними ставками комерційних банків.

У минулому році базова процентна ставка різко знизилася від більш ніж 3,9% до 0,61%, а середні процентні ставки залишилися практично тими ж. Видані банками кредити збільшуються на 4% в рік, і в лютому 2009 р. перевищили 60 млрд левів.

Банки демонструють хороше управління ризиками. Почате в 2009 році і триваюче до справжнього моменту зменшення зовнішньої заборгованості і її повна компенсація засобами внутрішнього ринку, додатково допоможе банкам бути більш незалежними від зовнішніх негативних потрясінь. Хороше управління також слідує і з високої возвращаємості банківського капіталу – 9,29% до грудня 2009 року.

На думку більшості банкірів, банківська система стане активнішою тільки до кінця року, коли очікується позитивне економічне зростання 1%. Очікується помірне зростання близько 5% кредитування фірм; процентні ставки і за кредитами, і по депозитах продовжуватимуть знижуватися, але це не зменшить інтересу до внесків; попит на житлові кредити залишиться найвищим.

3. Фондовий ринок Болгарії та стратегія розвитку БФБ

Найхарактернішими рисами фондового ринку в Болгарії в першому кварталі 2010 року були спад ліквідності, що продовжувався, і відтік інвесторів. Реалізовані обороти знову зменшилися і досягли 8 літнього мінімуму, що з'явилося результатом все більш ефекту кризи, що сильно відчувалася в реальній економіці. Ускладнена міжнародна ситуація, де основне місце займають проблеми, що випробовуються грецькою економікою і бюджетом, привели всіх інвесторів до ще більшої обережності і до дистанціювання від ринку. Складнощі Болгарії з бюджетним дефіцитом в перші два місяці 2010 року і побоювання повторення проблем Греції в локальному варіанті, також додали песимізму, що було ясно відчуте і місцевим фондовим ринком.

Поки крупніші економіки продовжують через різні макроіндикатори давати сигнали про подолання піку кризи, в реальній економіці Болгарії проблеми в цілому поглибилися.

Міжфірмова заборгованість привела до посилення проблем ліквідності багатьох компаній, частина з яких перестала обслуговувати свої позики і цим викликала подібні проблеми у своїх кредиторів. Звіти з річними фінансовими результатами були суперечливі, і в цілому показували слабкий стан бізнесу.

У першому кварталі 2010 року індекси біржі рухалися майже без змін денної бази в результаті дуже слабкій активності, в окремі дні активніше торгували лише декілька компаній.

Основний індекс SOFIX відзначив невеликий спад на 1,3% до 421 пункту, хоча на початку лютого досягав 445 пунктів. Після цього послідував тривалий спад до величини, небагато більш низької чим на початок кварталу.

Другий, ширший біржовий індекс – BG40, який включає в два рази більше компаній, майже весь час рухався в діапазоні між 115 і 120 пунктами і завершив квартал із зростанням в 0,3%. У світовому масштабі, біржові індекси Болгарії були серед самих неуспішних, втративши більше 70% від своєї докризової вартості.

Реалізований оборот від торгівлі знизився до приблизно 100 млн. левів в порівнянні з 185 млн. левів в попередньому кварталі, причому одна чверть від нього була результатом торгівлі облігаціями. Для порівняння, в кінці 2006 року і початку 2007 року оборот досягав до 1 млрд левів за квартал.

Середньоденні торгові обороти від торгівлі акціями впали до 1,3 млн. левів, а під час багатьох торгових сесій рідко перевищували 0,5 млн. левів. Ринкова капіталізація біржі відзначила нев2耀икий спад на 11,142 млрд левів або 16,78% від прогнозованого ВВП країни. Число укладених операцій також досягло нового дна, впавши до 25 тисяч за квартал, в середині 2007 року даний об'єм досягався менш ніж за 10 торгових сесій.

У галузевій структурі біржового обороту лідерство зберігає традиційно домінуючий сектор фінансового посередництва з 31%, кілька років тому його частка була між 50 і 75%. Другий квартал підряд другою по активності галуззю є будівництво, що займає 25% всього обороту. На третьому місці знаходиться виробництво хімічних речовин, хімічних продуктів і волокон з 11%.

Стан і проблеми фондового ринку Болгарії прямо впливають на широкий круг установ, таких як компанії, що управляють, інвестиційні посередники, публічні суспільства, пенсійні фонди, комерційні банки, а також і 3 млн. болгарських і іноземних учасників.

У числі заходів з боку уряду по боротьбі з кризою, очікується забезпечення швидких концесій і приватизація через біржу. У Міністерства економіки є 55 міноритарних доль компаній, які можуть бути розміщені на біржі.

На думку болгарського бізнесу, продаж державних пакетів через фондовий ринок може послужити каталізатором його відновлення. Для цього необхідна публічна пропозиція міноритарних державних доль енергетичних компаній і електророзподільних суспільств. Очікується, що пропозицію приверне сильний інтерес з боку іноземних інвесторів, також не можна недооцінювати і чисто фіскальний ефект від продажу пакетів і отримання доходів в бюджет.

Стратегія розвитку Болгарської фондової біржі (БФБ – Софія) до кінця 2012 року

Поглиблення усесвітньої економічної кризи в другій половині 2008 року спричинило за собою необхідність перегляду частини пріоритетів, що стоять перед біржею з урахуванням обстановки, що змінилася, на міжнародних фондових ринках, і серйозного віддзеркалення кризи на реальному секторі економіки Болгарії. Основна стратегічна мета БФБ – Софія це досягнення за дворічний період сучасного і ефективно працюючого фондового ринку в Болгарії, який стане джерелом фінансування болгарського бізнесу і основним інструментом болгарської економіки.

У зв'язку з цим, БФБ – Софія ставить перед собою завдання здійснити наступні ініціативи:

– введення нових інструментів, видів ордерів і можливостей для торгівлі;

– поліпшення інфраструктури ринку, спільно з іншими установами;

– поліпшення умов торгівлі;

– залучення нових емітентів і інвесторів;

– нормативні зміни;

– корпоративне управління.

Передбачається збільшення тривалості торгових сесій.

Одним з основних пріоритетів в короткостроковому плані є ліквідація технічних утруднень при висновку маржинальних покупок і коротких продажів.

Створення можливості коротких продажів акцій випусків, включених в розрахунок основних індексів БФБ – Софія, дозволило б на пізнішому етапі пропонувати і дерівативні продукти (наприклад, ф'ючерси), на відповідний індекс.

У короткостроковому плані, біржа аналізуватиме можливості для введення диференційованих такс торгівлі для членів біржі, залежно від їх реалізованого обороту за певний період часу.

У середньостроковому плані серед пріоритетів БФБ – Софія є створення ринкового сегменту для торгівлі біржовий-торгуючими фондами (У більш довгостроковому періоді важлива стратегічна мета – відособлення дерівативного ринку і початок торгівлі з ф'ючерсами і опціонами.

4. Бюджетно-податкова політика Болгарії і її ефективність

Податкова політика Болгарії будується відповідно до міжнародних норм і правил, що регламентують взаємини болгарських підприємств, фірм різної форми власності з державою. Вона направлена на стимулювання ефективного і стійкого зростання національної економіки. Акцент також робиться на припинення протиправних дій з боку виробничих і комерційних структур в області оподаткування, а також повернення грошових коштів, отриманих від незаконних торгових операцій, до Болгарії.

В рамках основного пріоритету болгарської зовнішньої політики, направленої на вступ країни в ЄС до 2013 р., уряд РБ прагне привести національне законодавство в податковій області у відповідність з нормами Євросоюзу.

ПДВ

Розмір ПДВ в Болгарії – 20% з деякими виключеннями. Деякі області бізнесу вільні від ПДВ /закупка землі і т.д./. Деякі – з ПДВ в меншому розмірі.

ПДВ стягується з активів і послуг, наданих в даній країні, а також з товарів, що імпортуються. Експорт товарів і послуг не оподатковується на додану вартість. Прибуток від фінансових послуг, таких як страхування і банківські послуги, також звільнена від сплати ПДВ.

Юридичні консультації звільняються від сплати ПДВ за наявності певних умов, обумовлених законом. Будь-яке підприємство, товарообіг якого перевищував 50000 болгарських левів протягом попереднього року, повинне бути зареєстроване в управлінні по збору ПДВ, повинен бути відкритий банківський рахунок «ПДВ», який використовуватиметься для сплати податку на додану вартість і відшкодування платежів.

Оподаткування приватних осіб

Всі громадяни Болгарії платять податки на доходи, як службовці і як особи вільних професій. У разі, коли фізичні особи є постійними резидентами Болгарії, податок стягується як з доходів, отриманих в Болгарії, так і за її межами. Іноземні резиденти, що працюють в Болгарії, платять податок на доходи, отримані тільки в даній країні.

Для того, щоб вважатися резидентом Болгарії, потрібно дотримувати деякі вимоги, такі як мешкання в країні в течію, принаймні, 183 днів в році. Якщо ж період мешкання складає менше 183 днів, і при цьому громадяни мають будинок в Болгарії, який є місцем їх основної резиденції, вони вважаються резидентами країни. Працедавець зобов'язаний кожного місяця утримувати із заробітної плати службовця суму прибуткового податку, підмета сплаті, і витрати на державне страхування.

Податок на доходи фізичних осіб складає 10%. Прогресивна шкала відмінена.

Податок на прибуток

Податок вноситься до республіканського бюджету. З 2007 року ставка податку на прибуток понижена до 10%.

Податок вноситься авансом кожного місяця до 15 числа у розмірі 1/12 прибули за попередній рік. За підсумками року залежно від фактичного прибутку проводиться корекція:

– якщо прибуток більше торішньою, вноситься різниця;

– якщо прибуток нижче торішньою, то зайве внесена сума йде в залік майбутніх оплат з нарахуванням відсотка по ставці Національного банку.

Нові фірми і фірми, що мали збитки минулого року, щомісячні відрахування проводять на базі фактичного прибутку за попередній місяць. За наслідками року проводиться корекція. 1/12 частина прибутку коректується з урахуванням інфляції.

Податки на нерухоме майно і такса на «вивіз побутових відходів»

При придбанні нерухомого майна або новому будівництві (за наявності дозволу за користування) будь-який суб'єкт (Ставка річного податку на майно визначається податковим органом по складних формулах (з урахуванням місцерозташування, вартості, амортизації-зносу і т.д.) з письмовим повідомленням платника податків. Податок на нерухоме майно один з найнижчих в Європі!

Податок нараховується за податковою оцінкою нерухомого майна і визначається для кожного Муніципалітету Муніципальною радою. Для нерухомості, що є основним житлом, податок нараховується з 50% знижкою.

На нерухомість нараховується і збір-такса за вивіз побутових відходів, який визначається за їх податковою оцінкою. Розмір збору визначається відповідною Муніципальною радою.

Розмір «комунального податку» визначається щороку радою муніципалітету; у т.ч., по нотаріальному акту з сумою більше 60.000 левів (стара податкова оцінка, реальна ринкова вартість – 100 000 левів), річна ставка податків складе: 90 левів – податок на майно і землю; 270 левів – податок на побутові відходи.

Ставки податків на майно у фізичних і юридичних осіб – однакові.

Податок на нерухоме майно оплачується за допомогою чотирьох рівних внесків в наступні терміни: з 01 лютого до 31 березня, до 30 червня, до 30 вересня і до 30 листопада року, за поточний рік.

Власникам, що сплатили податок авансовий за цілий рік до 31 березня (у перший термін оплати) надається знижка у розмірі 5%.

Власник будівлі зобов'язаний виплачувати податок на приватну власність. Незалежно від того, де розташована ділянка, на якій побудована будівля, на державній землі або на муніципальній, розмір ділянки буде також занесений в суму податку. Не обкладаються цим податком землі сільськогосподарського призначення і лісу, а також і майна з податковою оцінкою до 2520 лева, включно.

Для Муніципальної ради м. Софія, податок на нерухоме майно і збір-таксу за вивіз побутових відходів для фізичних осіб складає 1,6 проміле. Для юридичних осіб податок на нерухомість складає 1,875 проміле, а збір-такса за вивіз побутових відходів у розмірі 12 проміле.

Податок на приріст капіталу

Болгарії податок на приріст капіталу сплачується фізичною особою при продажі нерухомого майна, літаків або автомобілів за рахунок різниці між ціною продажу і найбільшим значенням з двох наступних – ринковою ціною активу, підмета продажу, або вартістю покупки, прив'язаної до індексу. Фізична особа, що продає один рухомий актив, платить податок на різницю між ціною продажу і вартістю активу, підмета продажу, коректуючи вартість по відношенню до рівня інфляції. Сума податку на приріст капіталу, що стягується з болгарських компаній, додається до їх регулярного доходу.
Податковий рік в Болгарії закінчується 31 грудня.

Перевід за межу доходів, отриманих в Болгарії

Іноземні інвестори можуть репатріювати їх доходи, отримані в Болгарії без будь-яких обмежень після того, як вони доведуть, що всі належні податки щодо згаданих доходів в Болгарії сплачені.

Прибуток, звільнений від оподаткування

У Болгарії від оподаткування звільняються наступні види доходів:

– прибуток від продажу житлових приміщень і автомобілів, за наявності умов, обумовлених в законодавстві;

– дохід від продажу цінних паперів;

– відсотки, отримані фізичними особами по внесках в місцеві комерційні банки;

– державна дитяча допомога;

– гранти, що надаються студентам-резидентам Болгарії, що навчаються в Болгарії і за її межами;

– виграші від лотерей і азартних ігор;

– державні нагороди за роботи в області культури;

– прибуток від продажу активів, отримана по спадку або як подарунок;

– робочий одяг і уніформа надається службовцеві безкоштовно;

– квитки за проїзд до місця роботи, що надаються службовцеві працедавцем.

Податок на транспортні засоби

Податок оплачують юридичні і фізичні особи – власники транспортних засобів.

Обкладаються легкові і вантажні автомобілі, причепи, автобуси, трактори, кораблі, літаки і т. п.

Розмір податку залежить від потужності двигуна і року виробництва:

– до 50 л.с. – по 0,25 лев./л.с.,

– 50 – 75 л.с. – по 0,30 лев./л.с.,

– 75 – 100 л.с. – по 0,40 лев./л.с.,

– 100 – 150 л.с. – по 0,80 лев./л.с.,

– понад 150 л.с. – по 0,90 лев./л.с.

Отримана сума умножається на коефіцієнт:

– для проведених до 31.12.1991 р. – 1

– для проведених з 01.01.1992 до 31.12.2000 р. – 1,5

– для проведених з 01.01.2001 р. – 2,8.

На транспортні засоби потужністю двигуна до 100 л.с., забезпечених каталізатором, податок зменшується на 50%.

На автобуси і вантажні автомобілі, обладнані «ач двигунами», відповідними стандартам «Євро, – II» і «Євро – III», податок також зменшується на 50%.

Податок вноситься двома рівними частинами у встановлені терміни: перша частина – до 31 березня, друга – до 30 вересня. Що виплачують всю суму податку в перший термін отримують знижку 5%.

Дорожній податок

Обкладаються автомобілі, автобуси, причепи, спеціалізовані будівельні машини, колісні трактори і ін. самохідні машини. Податок оплачують власники транспортних засобів. Розмір податку складає 10 левів за кожну тонну повної маси транспортного засобу. Вноситься до термінів і на умовах, визначених для податку на транспортні засоби.

Для проїзду по дорогах поза населеними пунктами введена система талонів. Вартість річного талона для легкових автомобілів 67 левів, місячного – 10 левів і тижневого – 4 лева.

Податок на придбання майна

Податок оплачується при покупці нерухомого майна. Придбання нерухомого майна є об'єктом оподаткування. Податок оплачується одноразово покупцем майна. Основою при визначенні розміру податку є оцінка майна в левів до моменту його переоформлення.

При відшкодувальному придбанні майна податок визначається Муніципальною радою в розмірі від 1,3% до 2,6%, що нараховуються на підставі оцінки майна, що купується.

Висновок

Болгарський Центральний Банк – головна банківська установа і емісійний банк. Державний ощадний банк надає банківські послуги населенню. У країні діє мережа комерційних банків.

Сьогодні фінансова система Болгарії є синонімом стабільності, передбаченості і спокою. У основі цієї стабільності стоїть «режим валютної ради і політика строгого регулювання з боку Центрального банку Болгарії.

Специфічно для банківської системи Болгарії є те, що на відміну від інших країн, в Болгарії спостерігається зворотна залежність між базовою процентною ставкою і процентними ставками комерційних банків.

Проблеми фондового ринку Болгарії прямо впливають на широкий круг установ, таких як компанії, що управляють, інвестиційні посередники, публічні суспільства, пенсійні фонди, комерційні банки, а також болгарські і іноземні учасники.

Основні прибуткові статті бюджету – податки на прибуток, отриманий підприємствами від проведеної продукції, і з обороту (продажів). Найбільша стаття витратної частини бюджету – витрати на розвиток галузей народного господарства.

Використана література

1. Бутиков Д.Д. Реформирование бюджетных систем: опыт восточной Европы. – К.: Финансы. – 2000. – №9. – С. 53–56.

2. Информационен бюлетин София: Българска народна банка, 2009, №5.

3. Карлін М. І. Фінансові системи країн Західної Європи: навч. посіб. / М. І. Карлін. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 320 с.

4. Карлін M.I. Фінанси України та сусідніх держав: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 589 с – (Вища освіта XXI століття).

5. Лортикян Э.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины XIX–XX вв. – Харьков: Консум, 2009. – 288 с.

6. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 240 с

7. Мынасян Г., Ненова М., Ионов В. Паричният съвет в България. – София: ГорексПрес. – 2008. – С. 26.

8. Цхведианы В. Лев в кармане. – Бизнес. – 2001. – №43. – С. 18.