На главную

Засоби РЕБ, їх характеристики (типи літаків) і основи їх бойового застосування


Засоби РЕБ, їх характеристики (типи літаків) і основи їх бойового застосування

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КПІ”

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

К А Ф Е Д Р А

ТАКТИКИ ВІЙСЬК ППО

Р Е Ф Е Р А Т

ТЕМА: “Засоби РЕБ, їх характеристики (типи літаків) і основи їх

бойового застосування”.

Виконав студент 152-го взводу Шапіро І.Г.

Перевірив викладач кафедри Чванов І.Ю.

Оцінка “ _________”

м.Київ -99 р.

ВСТУП

При сучасних засобах ведення бойових дій засоби радіоелектронной

боротьби набувають величезного значення. Радіопеленгація підслуховування,

створення перешкод стає важливим стратегичним моментом ведення бойових дій.

Особливо це помітно на прикладах війни в Югославії, де бомбодування силами

США проводились за радіонаводкою на радіомаяки, якими являлись ті чи інші

засоби телефонного або радіозв’язку противника.

Аналогічною системою застосування ВПС в Росії в Чечні був знищений

генерал Дудаєв, де радіомаяком став його власний сотовий телефон.

Як показують приклади, сучані засоби радіоелектронної боротьби не лише

обмежуються створенням систем підслуховування, обміном інформації

противника, але також наведення на ціль засобів знищення.

Велике значення цієї теми полягає в тому, що всі основні армії світу

переходять на електронне обслуговування своїх бойових сил. Якщо раніше за

допомогою засобів радіоелектронної боротьби використовувались різні методи

дезінформації, такі, як спотворення відомостей про переміщення військ, часу

нападу, кількості бойових одиниць і т.д., то сьогодні, коли з’являються

системи радіокерованої зброї, як літаки і навіть наземна бронетехника,

радіоелектронна боротьба стає невід’ємною частиною ведення бойових дій.

Для офіцерів військ ППО ця тема є однією з важливих, оскільки літаки

противника, які підтримують між собою радіозв’язок, дають можливість

втрутитися в хід боротьби та змініти його, вміло вносячи перешкоди або

дезінформацію.

Володіючи відповідною технікою, так званим електроним щитом, війська

ППО мають можливість радіосигналом відводити навіть ракетний удар.

Тому радіоелектронна боротьба є основною темою у військовій науці

офіцерів ППО.

1. Радіоелектронне подавлення

Радіоелектронне подавлення включає радіоелектронне перешкоди,

застосування помилкових цілей та пасток, дія на місце розповсюдження

електомагнітного випромінювання, зниження помітності воєної техніки,

об’єктів та особового складу військ, радіодезінформація супротивника.

Розглянемо ці види детально.

1.1. Радіоелектронні перешкоди

Радіоелектронні перешкоди – це непоражаючі електромагнітні або

акустичні випромінювання, котрі згіршувати якість функціонування РЕС,

управляємої зброї та воєнної техніки або систем обробки інформації. Діючи

на приймальні устрої, перешкоди імітують або змінюють наблюдаємі та

реєстрируємі кінечною апаратурою сигнали або зображення, заважають або

виключають виділення потрібної інформації, ведення радіопереговорів та

знаходження цілей за допомогою РЕС, знижують їх дальність дії і точність

роботи автоматичних систем управління.

Так як подвити різноманітні РЕС перешкодами одного виду неможна, тому

використовують спеціальні їх види, призначені для подавлення радіолокації,

радіонавігації, радіозв’язку, лазерної, інфрачервоної техніки і т.д.

1.2. Помилкові цілі

Помилкова ціль (ПЦ) являє собою устрій, що імітує по відбивних

характеристиках реальні об'єкти. У залежності від виду і діапазонів

використовуваних хвиль ПЦ можуть бути радіолокаційними, світловими й

акустичними. За допомогою ПЦ на екранах індикаторів різноманітних

розвідувальних РЕЗ утворяться оцінки, подібні оцінкам реальних об'єктів. Це

ускладнює обстановку, дезорієнтує операторів і системи цілерозподілу,

збільшує час упізнання цілей. По місцю (середовищу) застосування ПЦ можуть

бути наземними, повітряними, космічними і морськими. У якості

радіолокаційних ПЦ використовують вуголкові, лінзові і дипольні РВ, пасивні

антенні штахети, ракети, безпілотні літаки, а також іонізована локальна

область простору при розпиленні або згорянні в атмосфері елементів, що

легко іонізуються. Світловими ПЦ, використовуваними для дезінформації

операторів розвідувальних ОЗС і крадежу ракет (снарядів, авіабомб) з

інфрачервоними (тепловими), лазерними, телевізійними ГСН, є теплові

імітатори, відбивачі світла, надувні макети військової техніки й об'єктів.

Помилкові цілі, застосовувані для відволікання ракет із тепловими (ІЧ)

голівками самонаведення від літаків, являють собою керовані ракети, що

запускаються з повітряних або наземних пускових установок. Для ракет із

тепловими ГСН помилкова ціль іноді створюється наповненням гарячим газом

резервуарів, що викидаються в повітря поблизу що захищається об'єкта

(надводного корабля, підводного човна). Помилкові цілі можуть буксируватися

за літаками тросом, запускатися вперед або в сторони від ударних груп

авіації, імітуючи наліт на помилкових напрямках. На водяній поверхні ПЦ

можуть буксируватися надводними кораблями, підводними човнами або

вистрілюватися для відволікання на себе зброї з ГСН. У авіації США

використовуються радіолокаційні ПЦ типу SCAD, «Грін Квейл», «Файробі»-20,

«Максі-Де-кой»-1, -2, «Порпеллд-Декой» і ін. Помилкова ціль «Файроби»-20,

що подає собою невеличкий літак, обладнана для збільшення ЕПР підсилювачем-

ретранслятором на ЛБВ і лінзою Люнеберга. Її довжина 7 м, розмах крил 3,9

м, маса 1000 кг, швидкість польоту близька до звукової. На екрані РЛС вона

створює оцінку, подібну оцінці бомбардувальника. Повітряна помилкова ціль

ВПС США типу SCAD, обладнана вуголковими РВ і ПП, має таку ж ЕПР, як

стратегічний бомбардувальник. Її довжина 4,3 м, діаметр 53 см, маса біля

800 кг, дальність дії 1600 км, швидкість польоту - дозвукова.

Її носіями є бомбардуваль-ники: В-52 (20 ракет), В-1 (до 30 ракет)

і FB-111 (20 ракет). Планувальна помилкова ціль «Максі-Декой»-1 обладнана

ПП потужністю 90 Вт, що працює в діапазоні від 500 до 1000 МГц. На

аналогічної ПЦ «Максі-Декой»-2 установле-ний ПП потужністю біля 250 Вт, що

може створювати прицільні по частоті перешко-ди в діапазоні від 4000 до

6000 МГц. Ці ПЦ призначені для застосування літаками тактич-ної авіації Р-

4, F-15, F-16 (по 12 ПЦ на одного підвіска). У Великобританії розроблена

помилкова ціль «Ростон ЛЛ», обладнана відбивачами ЕМВ у радіо-,

инфрокрасному і видимому діапазонах. Ракета може запускатися з літаків

“Буканир” і “Фантом”.

1.3. Пастки для керованих засобів поразки

Пастка являє собою технічний засіб, що імітує об'єкт (ціль) для РЕЗ

керування (наведення) зброї і використовуване для крадежу від цілей

керованих боєприпасів або зриву автосупроводження цілі радіолокаційною

станцією. Сигнал, утворюваний пасткою, повинний бути аналогічний сигналу,

утвореному що захищається об'єктом по різноманітних характеристиках

(амплітудним, енергетичним, тимчасовим і ін.).

Також функціонування РЕЗ можна істотно порушити зміною умов

поширення енергії ЕМВ насамперед в іоносфері.

1.4. Аэрозольні утворення

Військову техніку й об'єкти можна сховати від виявлення

радіоелектронними засобами зменшенням прозорості середовища між засобами

розвідки і що маскуються об'єктами в результаті застосування аэрозольних

завіс. Аэрозолі являють собою зважені в газоподібному середовищі дрібні

частки різноманітних речовин, що у залежності від розмірів і агрегатного

стану утворюють дим, пилюку і туман. Частки аэрозольних завіс поглинають,

pозсіюють і переломлюють енергію ЕОМ, що утрудняє або виключає можливість

спостереження військової техніки і o6ъектов за допомогою розвідувальних

засобів, що працюють у діапазонах ультрафіолетових (0,1-0,4 мкм), видимих

(0,4-0,76 мкм) і ближньої частини інфрачервоних (0,76-1,5 мкм) хвиль.

1.5. Зниження інтенсивності випромінювання електромагнітних хвиль об'єктами

Відомо, що будь-яка військова техніка, озброєння і місцеві предмети,

темпераутра, котрих вище абсолютного нуля (—273°С), розсіюють падаючу на

них енергію світлових хвиль і випромінюють світлову енергію в

інфрачервоному, видимому й ультрафіолетовому ділянках ЕМВ. Крім того,

теплову енергію випромінюють місцеві предмети, місцевість і атмосфера.

Інтенсивність і спектр випромінювання залежать від властивостей об'єкта і

його температури. Приймаючи і преображаючи власне або розсіяне теплове

(інфрачервоне) випромінювання об'єктів і фона, можна одержати їхнє видиме

зображення і місце розташування за допомогою радіометрів, теплопеленгаторів

або теплолокаторів. Розвідку цілей, по їх радіотепловому випромінюванню

називають радіотепловою розвідкою. На джерела випромінювання або об'єкти,

що розсіюють енергію світлових хвиль, можуть знаводитися ракети,

артилерійські снаряди й авіабомби обладнані тепловими або лазерними ГСН.

Найбільше потужними джерелами теплової енергії середовища військової

техніки є ракети, реактивні літаки, кораблі і танки. Для утаєння зброї,

військової техніки й об'єктів від виявлення ОЕЗ і захисти їх від поразки

боєприпасами, обладнаними оптико-електродними ГСН, знижують рівень

випромінювання і розсіювання ними світлової енергії. Так, потужність

теплового випромінювання військової техніки знижують охолодженням,

зменшенням розмірів поверхонь, що випромінюють, застосуванням екранів, що

теплоізолюють, прокладок теплозахисних покриттів, створенням екрана навколо

реактивної струміні, вводячи в паливо різноманітні добавки.

1.6. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАВЛЕННЯ ГИДРОАКУСТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Утаєння надводних кораблів (ПК) і підводних човнів (Пч) від

гидроакустического спостереження і захист від поразки зброєю, що наводится

за допомогою акустичної апаратури, у ВМС досягаються проведенням комплексу

пасивних і активних мір - гидроакустичне подавлення (ГПД ).

2. РАДІОЕЛЕКТРОННА БОРОТЬБА У БОЙОВИХ ДІЯХ ВОЄННО-ПОВІТРЯНИХ СИЛ І ВІЙСЬК

ППО

Досвід бойових дій і навчань свідчить, що успіх виконання бойових

задач усіма видами авіації багато в чому залежить від її спроможності

перебороти систему ППО засобами РЕП. Перебороти таку систему можливо при

комплексному застосуванні сил і засобів РЕП і поразки РЕЗ для

дезорганізації систем розвідки і керування силами і засобами ППО. Як

показав досвід, ВПС мають значно великі можливості по РЕП у порівнянні з

іншими видами збройних сил, тому що вони краще оснащені засобами РЕП і

більш мобільні. Головна увага в закордонних ВПС приділяється

радіоелектронному подавленню систем ППО в повітряних наступальних

операціях. Основною ціллю першої повітряної наступальної операції на ТВД

рахується порушення цілісності системи ППО протиборчої сторони, нанесення

поразки угрупованням збройних сил супротивника і дезорганізація системи

керування військами (силами) і зброєю. Для досягнення цієї цілі ставиться

задача завоювати перевагу в повітрі, при якому забезпечується успіх бойових

дій ВПС, сухопутних військ, а на приморських напрямках і ВМС. У повітряній

наступальній операції може бути нанесено по двох-трьох масованих авіаційних

ударів на добу. Оперативна побудова авіації при нанесенні масованих ударів

передбачає два основних ешелони - ешелон прориву системи ППО й ударний

ешелон. Ешелон прориву, що включає 100-120 літаків, із котрих 60-70

тактичних винищувачів, у тому числі F-4G «Уайлд Уизл» і штурмовиків, до 30

винищувачів супроводу і 10-12 літаків РЕБ, повинний забезпечити РЕП і

поразку РЛС наведення ЗУР і винищувальної авіації. Одночасно чинні з зон

літаки РЕБ і безпілотні літальні апарати (БПЛА) будуть подавляти РЛС

дальнього виявлення і наведення винищувальної авіація. По досвіді навчань

об'єднаних збройних сил НАТО на Центрально-Європейським 1 BJ, ударний

ешелон (до 700 літаків) може включати до 500 ударних тактичних винищувачів

і винищувачів-бомбардувальників, 100-120 винищувачів супроводу, 50

тактичних розвідників для дорозвідки і виявлення цілей і 15-20 літаків РЕБ.

На нього покладається поразка сил і засобів ППО. Літаків на землі й у

повітрі, виведення із ладу аеродромів і пунктів керування супротивника.

Частина літаків бере участь в ізоляції району бойових дій і в безпосередній

авіаційній підтримці військ. У складі ударних груп діяли тактичні

винищувачі типу F-4, F-16, F-104G, «Торнадо»-СР-1, «Харриер» GR-3 і легкі

бомбардувальники «Буканір», «Ягуар», штурмовики А-10, A-7D і «Альфа Джет»,

тактичні розвідники типу RF-4 і «Ягуар» і літаки РЕБ типу EF-111, F-4G і

«Канберра» Т-17. Прориви системи ППО здійснювався на ділянках шириною 100-

120 км.

2.1. Сили і засобу радіоелектронного подавлення військово-повітряних сил.

Розвідка і подавлення РЕЗ систем ППО забезпечуються пілотованими і

безпілотними літаками і вертольотами усіх видів авіації, обладнаними

комплексами РЕП, що складаються з устроїв створення активних, пасивних

перешкод і застосування помилкових цілей. На початку 60-х рр. у США

засобами РЕП були в основному оснащені стратегічні бомбардувальники В-52.

Проте під час початою США війни у В'єтнамі цією технікою оборудовалися у

терміновому порядку літаки тактичної авіації, потім - палубної й армійської

авіації. Крім того, за рубежем застосовуються спеціальні літаки РЕБ,

призначені для розвідки і подавлення РЕЗ із зон і бойових порядків

нападаючої авіації для утаєння напрямку головного удару авіації і складу

ударного угруповання. Літаки ВПС і авіації ВМС обладнані в основному

контейнерними засобами РЕП індивідуального захисту, призначеними для

подавлення РЕЗ керування зброєю - зенітними ракетами й артилерією, і

групового захисту для подавлення РЛС виявлення, цілевказівки і наведення,

радіозв'язку керування зенітними ракетами і винищувальною авіацією.

Стратегічні бомбардувальники типу В-52, В-1, FB-111, «Міраж»-1У мають:

засоби активних що маскують і імітують, перешкод; автомати для викидання

ДРВ і ІЧ пасток; ракети з ДРВ, що вистрілюються вперед за курсом літака;

станції попередження про опромінення літака радіолокаційними й

інфрачервоними засобами і наведенні ракет; станції попередньої

радіорозвідки. Так, наприклад, комплекс РЕБ літака В-52 складається з

устроїв, спроможних виявляти і подавляти засоби радіолокації і радіозв'язку

в діапазоні 30-10900 МГц. До складу комплексу входять: дві-три станції, що

маскують і імітують, перешкод ALQ-117 і ALQ-122, призначені для подавлення

РЛС ЗРК і ЗА, станцій перехоплення і прицілювання літаків-винищувачів; одна-

две станції перешкод ALQ-71, -72; три автомати ALE-24 для викидання ДРВ, ІЧ

пасток і ПОВ, а також приймач радіорозвідки і приймач попередження про

радіолокаційне опромінення (ППРО); два ALR-18 (-19, -20) і один APR-36;

приймачі інфрачервоного випромінювання ALR-21, -23 для попередження

екіпажів про пуск по літаку ракет. Крім того, він може застосовувати ракети

- помилкові цілі типу SCAD, обладнані устроями створення активних і

пасивних перешкод РЛС, і ракети-пастки ADR-8A, що запускаються пусковими

установками ALE-25. На борту літак може мати також чотири радіолокаційних

(«Куэйл»), біля 100 пасток і 1000 пачок ДРВ. Стратегічний бомбардувальник

В-1 обладнаний комплексною системою РЕБ, призначеної для розвідки і

подавлення РЕЗ, що працюють у діапазоні радіочастот від 50 до 18000 МГц.

Система складається зі станцій активних радіоперешкод ALQ-161, автоматів

ALE-29, станцій радіорозвідки і попередження екіпажа про радіолокаційне

опромінення літака і про пуск по ньому ЗУР. Літак може також застосовувати

противо-радіолокационные ракети «Стандарт ARM». Його ЕПР знижена у 20-50

разів у результаті надання обтічної форми і застосування матеріалів, що

поглинають енергію ЕМВ. Ударна тактична авіація, основу якої в об'єднаних

ВПС НАТО складають літаки F-111, «Ягуар», F-4, -15, -16, «Торнадо»,

обладнаний ППРО, контейнерами з апаратурою активних перешкод РЛС типу ALQ-

72 (ALQ-119, ALQ-131), станціями перешкод ІЧ засобам ALQ-123; автоматами

ALE-29 для выбрасывания ІЧ помилкових цілей-пасток і ПОВ. Літаки і

вертольоти армійської авіації НАТО обладнані апаратурою виявлення радіо-,

ІЧ і лазерних випромінювань (типу APR-39, -44, ALR-46, AAR-38, ALQ-156. AVR-

2); станціями перешкод РЛС типу ALQ-I31 (-162, -165); устроями створення

перешкод ІЧ засобам ALQ-107 (ALQ-132, -144, -147); автоматами м-130 для

выбрасывания ДРВ, ІЧ помилкових цілей і ПОВ. Спеціальні літаки РЕБ

обладнані засобами РЕР і РЕП, спроможними виявляти і подвляти практично всі

типи РЕЗ військ ППО (додатки 7.8). Так, літак РЕБ ЕВ-57 обладнаний засобами

pадиорозвідки і перешкод РЛС виявлення повітряних цілей і керування

бойовими засобами військ ППО. У числі засобів радіорозвідувальні приймачі

APR-9B. -13, -14, -26, -27; станції активних радіоперешкод РЛС ALT-6, -14

або ALQ-71, -72; автомати ALE-2. Більш удосконалений літак РЕБ типу ЕВ-66В

може нести 4-5 передавальників радіоперешкод сантиметрового і дециметрового

діапазонів хвиль ALT-15, -16, ALQ-18, QRC-279A, що перекривають діапазон

від 30 до 10760 МГц; автомати ALE-24, -25 для викидання РВ і ІЧ пасток; 5

радіорозвідуваьних приймачів APR-9, -14, -25, -26; радіопеленгатор ALA-6 і

аналізатор радіосигналів АРА-74. Літаки ЕВ-57 і ЕВ-66В зняті з озброєння і

переведені в резерв. Для заміни ЕВ-66, що показали низьку ефективність у

В'єтнамі, у США створений літак РЕБ EF-111A, обладнаний комплексом, що

складається з засобів перешкод РЛС дальнього виявлення, наведення і

цілевказівки, а також керування ЗРК і ЗА. У складі комплексу 10 станцій

шумових і відповідних радіоперешкод, у тому числі для групо-вий (ALQ-99E) і

індивідуальної (ALQ-123, -131, -137) захисти літаків; автомат ALE-40;

система РТР ALR-62 для виявлення сигналів РЛС, по-передження про

опромінення літака і наведення станцій радіоперешкод; апаратура аналізу

радіосигналів і керування засобами РЕП. Техніка РЕП масою 2721,5 кг

встановлена у фюзеляжі, що дозволяє зберегти високі льотно-тактичні

характеристики літака, завдяки чому він може діяти не тільки в зонах, але й

у бойових порядках ударної авіації. Апаратура РТР змонтована в контейнерах.

Керування засобами радіорозвідки і РЕП літака CF-111A може здійснюватися

автоматично - бортовим ЕОМ, полуавтоматично або вручну оператором. У

автоматичному режимі ЕОМ управляє пошуком, визначенням типів і ступеня

небезпеки РЕЗ, вибором засобів РЕП для їхнього подавлення.

У напівавтоматичному режимі пошук цілей провадиться ЕОМ, а всім інші

операцією-оператором. У ручному режимі керування засобами РЕП здійснюється

оператором. При польоті літака в зоні над своєю територією його засоби

активних радіоперешкод можуть подавляти одночасно декілька наземних РЛС на

дальності 175-200 км від лінії бойового зіткнення військ сторін. До

середини 1987 р. у складі ВПС США було 36 таких літаків. По підрахунках

закордонних спеціалістів, застосування літаків РЕБ групового захисту може

знизити втрати ударної авіації від впливу винищувачів на 70%, від зенітних

ракет - на 30%. Можливості по розвідці і подавленню РЕЗ систем ППО значно

розширюються після розробки дистанційно пілотованих літальних апаратів

(ДПЛА), що подають собою безпілотні літаки, планери і керовані ранети. У

радіоелектронній боротьбі вони використовуються для розвідки РЕС,

цілевказівки, ретрансляції сигналів, розсіювання ДРВ, викидання ППО,

створення активних поляж, виконання демонстративних дій і інших задач.

Управляються вони по лініях телекерування або інерціональними навігаційних

засобів, причому по радіо можуть одночасно управлятися декілька десятків

ДПЛА. Безпілотні літаки (БЛ) РЕБ, розроблені за рубежем, у порівнянні з

пілотованими літаками мають більш високі маневрені можливості, підвищеною

міцністю й оперативністю, можуть застосовуватися в районах, щільно що

захищаються засобами ППО, в осередках радіоактивного зараження, в особливих

умовах видимості й обстановки , що швидко змінюються, не потребують

дорогих аеродромів Застосовувані при будівництві БЛ пластмаси, скловолокно

і РПМ знижують (до 0,1 м2) ЕПР, зменшують видимість. За рубежем рахується,

що наприкінці 80-х рр. БЛ стануть одним із масових засобів повітряного

нападу в бойових діях на європейських ТВД, де сконцентрована найбільша

кількість засобів ППО. Велика кількість безпілотних літаків є в США. Тільки

одна американська фірма «Теледайн Рейан» робить 24 модифікації БЛ типу AQM-

34, частина з яких використовується для розвідки і подавлення РЕЗ.

Мал.2. Безпілотні літаки РЕБ а - AQM 3411. 6 - YQM 98A. в - «Пейв Тайгер».

Вага модифікації AQM-34 запускаются з cамолетов BDC-130, що виконують

функції літака-носія БЛ, повітряного центру керування і передача даних. БЛ

управляються по радіокомандам або по програмах, уведеним до запуску в їх

бортові ЕОМ. Після виконання завдання БЛ направляються в призначені райони,

де здійснюють посадку за допомогою парашута або підбираються в повітрі

спеціально обладнаними вертольотами. Безпілотний літак AQM-34V може нести

два підкрильових контейнери по 230 кг з автоматами ALE-38. У його носовій

частині встановлено п'ять станцій шумових радіоперешкод, спроможних

працювати у діапазоні від 800 до 3000 МГц, і апаратура РТР. Керування БЛ

здійснюється радіосистемою ЛР5, що складається з маяка-відповідача,

приймача команд і передавача телеметричесних даних. Безпілотний літак BQM-

34F обладнаний станцією перешкод РЛС ППО Одна з модифікацій БЛ типу AQM-34H

застосовувалася у В'єтнамі для створення активних перешкод радіолокації

Безпілотний літак «Прайсрс»-2 обладнаний комплексом РЕП, що складається з

радіорозвідувального приймача, устрої опрацювання даних, ПП потужністю 20

Вт, керованого командами з наземного пункту. Комплекс може автоматично

виявляти роботу РЕЗ, настроюватися на частоту що подавляється засобу і

випромінювати перешкоди в діапазоні від 30 до 300 МГц. У 1983 р. у США

розроблений малогабаритний БПЛА «Пейв Тайгер», призначений для пошуку,

поразки РЛС наведення ЗУР і ЗА, а також дезориєнтування системи ППО для

полегшення її подолання ударними літаками. Його маса не перевищує 115 кг,

швидкість 185 км/ч, час польоту біля 10 ч. Запускается з наземного

стартового комплексу, що містить 15 пускових контейнерів. На думку

командування американських ВПС, масоване застосування ДПЛЛ «Пейв Тайгер» у

бойових діях на європейських ТВД дозволить різко скоротити кількість

бортових засобів РЕП, установлюваних на ударних літаках при прориві системи

ППО, і спеціальних літаків РЕБ, що забезпечують дію тактичної авіації

Безпілотні літаки розвідки і РЕБ розроблені за рубежем, успішно

застосовувалися на вченнях або локальні війни (у ФРН-«Тукан», у

Великобританії - «Стабилайт», у Ізраїлі-«Мастиф» і «Скаут», у Италии-

«Андромета»). Їхня крейсерська швидкість 100-180 км/ч, висота бойового

застосування 1-3 км, тривалість польоту 3-4 ч. По масі ДПЛА підрозділяють

па тяже1ыс (понад 1500 кг), середні (від 100 до 1500 кг) і малі (до 100

кг).

Безпілотні літаки можуть діяти в зонах над своєю територією, у бойових

порядках ударної авіації або по самостійним маршутам. Безпосередньо перед

нальотом ударної авіації БЛ можуть викидати на парашутах ПОВ і ДРВ для

утворення смуг, у яких можуть непомітно чинити політ пілотовані літаки. Під

час нальоту ударної авіації вони можуть застосувати передавачі перешкод, що

ведуть по швидкості, (ПУП) для крадежу ракет із ГСН, засоби світлового

подавлення РЕЗ (ССП), а також ретрансляційні передавачі перешкод (РПП) для

боротьби з ІЧ, телевізійними й оптико-електронними засобами наведення

противолітвльної зброї. Використовувані в якості помилкових цілей БЛ

відривають на себе самонавідні ракети і дезорієнтують операторів РЛС, що

знижує бойові можливості системи ППО супротивника, утрудняє дія систем

керування зенітними засобами і винищувальною авіацією. Американські й

ізраїльські агресори застосовували безпілотні літаки РЕБ у бойових діях у

Юго-Восточної Азії і на Ближньому Сході. Тільки у В'єтнамі вони зробили

2500 бойових вильотів для авіарозвідки і створення перешкод РЛС ППО. У ВПС

і авіації ВМС НАТО є авіаційні ескадрильї, наземні групи, крила і полки

РЕБ. Діючи над своєю територією або наслідуючи в бойових порядках авіації,

авіаескадрилья РЕБ i. захищають її при прориві системи ППО, виході до

об'єктів ударів і поверненні на аеродроми базування. Кожна повітряна армія

США може мати до трьох розвідувальних авіаескадрилій на літаках RF-4C, одну-

две авіаескадрильї РЕБ по 18 літаків EF-11IA і EC-130F, авіаескадрильєю

безпілотних літаків AQM-34V, BGM-34C, «Локаст» або «Пейв Тайгер», наземну

групу або ескадрильєю безпеки і РЕБ. Авіаескадрилья РЕБ є в складі ВПС і

інших країн НАТО. Наземні групи, крила і полки РЕБ призначені для виявлення

і подавлення перешкодами КВ/УК.У радіозв'язку систем ППО і ВПС. У складі 17

ВА сформована дивізія РЕБ, що складається з трьох авіакрил літаків EF-11IA,

СС-1 ЗОН і F-4G. У ВПС США сформоване командування безпеки і РЕБ,

призначене для ведення РЕР, забезпечення зв'язку, шифрування радіопередач,

скритності роботи РЕЗ і систем зв'язку, радіоелектронного подавлення в

бойових діях. Його засоби, об'єднані в крила і РЕР, забезпечення зв'язку,

шифрування радіопередач, скритності роботи РЕЗ і систем зв'язку,

радіоелектронного подавлення в бойових діях. Його засоби, об'єднані в крила

й ескадрильї, розміщені на території США, а також навколо соціалістичних

держав, у тому числі на території ФРН, Великобританії, Італії, Греції,

Туреччини, Японії, а також у Західному Берліні. Загальна чисельність

командування біля 12 тис. чоловік. Комплексами РЕП індивідуального захисту

обладнані літаки і вертольоти стратегічної, тактичної, армійської і

морської авіації. До складу комплексу входять знайдувальні приймачі, устрої

викидання РВ і ІЧ пасток, станції активних перешкод. Деякі літаки і кораблі

оборудуються інтегральними системами РЕБ, що складаються з радіоприймальних

устроїв, апаратури селекції, засобів створення активних і пасивних перешкод

і центру керування (ЦУ). Радіоприймальний устрій забезпечує прийом сигналів

і ідентифікацію РЕЗ. вхідних до складу систем керування військами (силами)

і зброєю супротивника. Апаратура селекції визначає параметри прийнятих

сигналів, дані про які надходять у ЦУ, де на основі апріорних зведень

знаходиться ступінь погрози найбільше об РЕЗ або керованої ними зброї у

відповідності з таким пріоритетом: 1. Апаратура наведення ракет. 2. Системи

керування вогнем. 3. Системи пошуку і супроводи. 4. Засоби виявлення цілей.

Маючи дані аналізу сигналів і місця розташування РЕЗ, оператор управляє

засобами РЕП вручну або перекладає систему в режим автоматичного керування.

Відповідно до логіки, характером погрози і пріоритетом оператор або ЦУ

здійснює вибір оптимальних видів модуляції і потужності в кожному промені

антени багатопроменевих ФАР; напрямки випромінювання; тимчасовий розподіл

що випромінюється енергії; включає станції перешкод і застосовує забортні

засоби РЕП одноразового використання (ДРВ, ПОВ, ІЧ ПЦ і ін.) для найбільше

ефективного подавлення РЕЗ. Модульні конструкції таких систем дозволяють

різноманітним сполученням одержати від 15 до 20 варіантів компонування

станцій перешкод для перекриття до 10 робочих піддиапазонів що подавляються

РЕЗ і створення до 40 видів модуляції перешкод. Літакові засоби РЕБ

індивідуального і групового захисту забезпечують розвідку і радіоелектронне

подавлення РЕЗ військ ППО протиборчої сторони на видаленні до 300 км. По

підрахунках закордонних спеціалістів [40], застосування засобів РЕП

індивідуального і групового захисту приблизно в 20 разів знижує уразливість

літаків під час польоту в зоні дій ППО протиборчої сторони. У ВПС США й

інших країнах НАТО планується до середини 90-х рр. переозброїти літаки

перспективними засобами РЕП індивідуального захисту, спроможними оперативно

розвідувати і надійно подавляти перспективні РЕЗ системи ППО, у тому числі

ЗУР, ІА, літаків розвідки, керування і цілеуказання і розвідувально-ударних

комплексів, що використовують ФАР і нові засоби опрацювання сигналів з

урахуванням можливої зміни радіоелектронної обстановки. Перспективні

системи РЕП у період до 2000 р. як і раніше будуть складатися з засобів

виконавчої РТР і перешкод. Планується протягом 1986-1990 р. обладнувати

бойові літаки об'єднаною системою РЕП індивідуального захисту ASPJ, а потім

до 1995 р. завершити розробку єдиної інтегральної системи РЕП для

перспективних тактичних літаків IEWS, призначеної для заміни багатьох типів

контейнерних станцій єдиною умонтованою універсальною системою. Система

IEWS повинна автоматично за допомогою ЕОМ оцінювати радіоелектронну

обстановку, визначати черговість подавлення РЕЗ, вибирати оптимальні види

перешкод і контролювати ефективність їхнього впливи. Універсальність

системи досягається в результаті використання модульної конструкції і

швидкої зміни програм процесора, що управляє засобами РЕП для подавлення

перспективних РЛС різноманітного призначення в діапазоні до 150 ГГц. Її

засоби передбачається будувати на надшвидкісних інтегральних елементах із

використанням ЕОМ, що мають швидкодію до 3 млн опер./с, і окремих елементів

штучного інтелекту. Рахується, що система буде мати спроможність

автоматично адаптуватися до швидких змін радіоелектронної обстановки.

Ставиться задача в 5 разів підвищити надійність системи в порівнянні з

існуючими. У перспективі передбачається розробити для авіації багатоцільові

автоматичні, керовані за допомогою ЕОМ радіоелектронні системи, призначені

для рішення задач радіонавігації літаків, упізнання, зв'язку, попередження

екіпажів про погрозу, РЕП і керування засобами поразки.

2.2. Засоби радіоелектронного подавлення в бойових діях військово-

повітряних сил

У ВПС західних держав велика увага приділяється відпрацьовуванню

засобів бойового застосування авіаційних засобів РЕБ на навчаннях і

полігонах. У США розгорнуто понад 100 установок, що імітують роботу РЕЗ

зенітних засобів і винищувальної авіації країн-учасниць Варшавського

Договору. На щорічних навчаннях тактичної авіації ВПС країн НАТО

спрацьовується тактика подолання системи ППО з застосуванням засобів РЕП. У

них беруть участь ВПС США й інших європейських держав НАТО. Так, на

навчанні, проведеному в 1986 р. у Великобританії, брала участь тактична

авіація восьми країн НАТО. Подолання системи ППО забезпечували літаки РЕБ

ВПС США EF-111A і F-4G. Для забезпечення безпеки авіації перешкоди

створювалися обмежений час не більш 10с і на зниженій потужності

випромінювання. Перешкоди авіаційного радіозв'язку, що погано переносяться

екіпажами літаків, були замінені музикою. Все це значно утрудняло дії

тактичної авіації, зривало процес прицілювання і наведення зброї,

порушувало взаємодію і керування, позбавляло екіпажі літаків інформації про

обстановку. Тому що використання засобів і засобів захисту від перешкод не

забезпечувало стійку роботу РЕЗ, то в багатьох випадках вони призводили до

невиконання авіацією поставлених задач. На підставі досвіду навчань за

рубежем вироблені такі основні принципи ведення РЕБ авіацією. 1. Утаєння

задуму командування і дій авіації застосуванням ПЦ і радіодезінформацією.

2. Своєчасне виявлення характеристик і місця розташування РЕЗ. 3.

Раптовість застосування і зосередження зусиль сил і засобів РЕП на

забезпеченні виконання найбільше важливих бойових задач. 4. Одночасне

подавлення найважливіших об'єктів системи ППО протиборчої сторони. 5.

Мінімальний час перебування авіації в зонах радіолокаційного виявлення і

поразки системи ППО. Виходячи з перерахованих принципів вироблені три

основних засоби бойового застосування літаків РЕБ: із зон баражування, у

ладі ударної авіації і перед ударної авіації. При першому засобі літаки

РЕБ, що знаходяться поза зоною поразки зенітних засобів, подавляють РЕЗ

розвідки, наведення ЗРК і ІА для захисту ударної авіації, що повинна

знаходитися протягом усього польоту в секторі перешкод, утворюваних

системам ППО. З бойових порядків ударної авіації подавлення здійснюється

літаками РЕБ, що супроводжують авіацію до об'єктів удару і на оберненому

маршруті. Для цього вони чинять політ із такою же швидкістю, що і що

захищаються літаки. Тому що при цьому засобі літаки РЕБ можуть бути

обстреляны зенітними засобами, у тому числі ракетами з ГСН на джерела

перешкод, а також атаковані винищувальною авіацією супротивника, то в

бойових порядках вони розміщаються так, щоб забезпечити надійний захист

всього авіаційного угрупування, для чого всі літаки повинні потрапити в

промінь що подавляється РЛС. Внаслідок противосамолетные ракети з ГСН

будуть чинити посаду в енергетичний центр, утворений усіма джерелами

перешкод. Це відбувається тому, що спочатку ГСН ракети не може

селектировать по разі окремі ПП, які входять в краще ДНА. В міру наближення

ракети до авіаційної групи її I LH може розрізнити окремі джерела перешкод.

Проте через обмежені маневрені можливості вона не зможе змінити курс і

пройде повз цілі.

Таблиця 1

Оборудування бойових літаків засобами РЕБ

|Шифр, країна, рік розробки|Засоби РЕР |Засоби РЕП |

|В-1В США 1985 |1-2 станції (робочій |АLQ-135 или –161, ALE-43 |

| |діапазон від 0,5 до 18 | |

|В-52G, -52H, США, 1961 |ГГц) |АLQ-117, -122, -123, -126,|

| |ALR-64,-23 |-149, ALT-28, -31, ALE-24,|

|FB-111A, США, 1969 | |-25 |

|«МІРАЖ» IV, Франція,1963 |ALR-41, AAR-46, ALR-62 |ALQ-131, -137, ALE-40, -41|

| |Одна станція РТР (1-18 | |

|F-4E, -4D «Фантом», |ГГц) |4 станції активних |

|так-тичний винищувач 1967 | |перешкод(2-10 ГГц), ДРО, |

|F-4G «Уайд Уизл», літак |APR-38, ALR-46, ALQ-165, |ІЧ, ЛЦ, ПОІ |

|преодоління ППО, США, 1977|AAR-46 |ALQ-119, -123, -131, -132,|

| |APR-38, ALR-69 |-140, ALE-40 |

|F-16B «Файтинг Фалкон», | |ALQ-101, -119, -131, |

|США, 1987 |ALR-46,AAR-34 |ALE-40 |

|F-18B «Хорнет», тактичний | | |

|винищувач, США |ALR-67, AAR-44, -46 |ALQ-119, -123, -131, |

| | |ALE-40 |

| | | |

| | |ALQ-131, -165, ALE-39 |

Для підвищення відношення перешкода/сигнал на вході що подавляються РЛС у

літакових станціях перешкод використовують вузькі ДНА, спрямовані на що

подавляються засоби протягом усього маршруту польоту літаків. В усіх

випадках рахується кращим створювати перешкоди по головним і ближнім до них

пелюсткам ДНА що подавляються засобів, що можливо при використанні ПП, що

мають по кількох пелюстків ДНА, кожний із який орієнтований на свою ціль.

Крім юго, літаки РЕБ вибирають райони і маршрути для створення найбільше

ефективних перешкод протягом усього польоту ударної авіації. У тактичній

авіації комплексно застосовуються пілотовані і безпілотні літаки РЕБ,

бортові засоби РЕП і ПОВ в сполученні з польотом ударної авіації на малих і

гранично малих висотах із наступної атакой цілі з першого заходу. Такий

засіб рахується основним тактичним прийомом глибокого вторгнення сучасних

винищувачів-бомбардувальників. Перед нанесенням авіаційного удару, літаки

РЕБ займають положення в зонах за межами досяжності ЗРК і починають

створювати активні радіоперешкоди бортовими засобами і за допомогою ПОВ.

Літаки ударної групи після початку створення перешкод літаками РЕБ

виконують політ до цілі на малих і гранично малих висотах під захистом

активних і пасивних перешкод РЛС, використовуючи ЛП, і властивості

місцевості, що маскують. При виявленні РЛС ППО супротивника літаків ударної

групи останні починають застосовувати засоби РЕП відповідно до заздалегідь

розробленої й уточненої в польоті програмою. Одночасно екіпажі тактичних

винищувачів виконують протизенітний і противовинищувальный маневри,

періодично викидаючи пачки ДРВ. При підході ударні літаки набирають висоту

для поліпшення огляду і підвищення точності нанесення ударів, застосовують

ПЦ, РВ, ІЧ пастки для захисту від поразки зенітними ракетами і ракетами

класу «повітря-повітря». Після нанесення удару авіація, продовжуючи

застосовувати засоби РЕП, іде на аеродроми базування. Варіант нанесення

удару групою самолетов-ракестоносцев по корабельному з'єднанню під захистом

трьох літаків РЕБ.Літак розвідки і керування визначає місце розташування

об'єктів удару й організує авіаційний удар по ним. Ударні літаки для

маскування не застосовують засоби РЕП. Удар завдається через смугу РВ, що

створюють пасивні перешкоди РЛС ППО.

Мал.3. Схема авіаційного удару по об'єкту, захищеному засобами

радіоелектронного подавлення перешкод.

Літаки РЕБ починають створювати активні радіоперешкоди при підході

до межі зони радіолокаційного виявлення кораблів і разом з ударними

літаками чинять політ до межі зони поразки зенітних засобів. Потім після

пуску ударними літаками противокорабельних ракет вони розвертаються й ідуть

із максимальною швидкістю.

Сили і засобу РЕБ військ ППО в ході нападу авіації повинні забезпечувати

маскування і РЭЗ систем радіолокаційної розвідки і керування силами і

зброєю, здійснювати радіоелектронне подавлення повітряних і наземних

засобів розвідки, наведення зброї і керування пілотованими і безпілотними

засобами повітряного нападу. Для цього використовуються наземні і літакові

засоби РЕП. Очікується, що найбільше ефективно можна подавляти передачу

інформації між бортовою апаратурою наземними центрами і пунктами керування,

до РЕЗ розвідки і наведення бортової зброї авіації. З огляду на, що в

сучасних системах розвідки і керування силами і засобами ППО комплексно

використовуються різноманітні засоби, що працюють на інших фізичних

принципах, у збройних силах закордонних держав переходять ВІД подавлення

окремих РЕЗ до дезорганізації заколисаних систем шляхом комплексного

подавлення РЕЗ розвідки, зв'язку, навігації.

ВИСНОВОК

Ефективність РЕБ значною мірою залежить від рівня розвитку і

досконалості засобів застосування засобів військової радіоелектроніки і

техніки РЕП. Незважаючи на те що засоби РЕБ безпосередньо не уражають

особовий склад, зброю і бойову техніку, результати їхні застосування можуть

робити істотний вплив на хід і вихід бойових дії. Образно говорячи, як

людина, нервова система якого уражена, не зможе діяти, так і будь-який

бойовий засіб-підрозділ, частина, з'єднання не в змозі використовувати свою

міць, якщо паралізована система розвідки і керування. Як показав досвід

локальних війн, РЕБ стала невід'ємною складовою частиною усіх видів бойових

дій і поширюється практично на усі види засобів радіоелектроніка-

радіозв'язок, радіолокацію, радіотелеуправління, радіо-навігацию,

інфрачервоні, лазерні, гидроакустические й інші радіоелектронні засоби.

Найбільший розвиток засобу РЕП одержали в авіації, що не може успішно діяти

без подавлення РЕЗ систем ППО. У сполученні з маскуванням своїх військ і

об'єктів, дезінформацією і поразкою РЕЗ супротивника авіацією, ракетами й

артилерією міри РЕП у минулих війнах дозволили дезорганізовувати системи

розвідки і керування військами (силами) і бойовими засобами супротивника, а

також забезпечувати усталеність дії аналогічних систем своїх військ і сил

флоту. Досвід ведення РЕБ у світових і локальних війнах старанно

аналізується в багатьох державах за матеріалами розвідки, фотографіям,

зробленим із літаків і космічних апаратів, показанням полонених і

свідченням очевидців, а також по захопленим описам і техніці. Особлива

увага приділяється аналізу робочих частот, тривалості, частоти проходження,

структурі й іншим параметрам сигналів, знання котрих необхідно при

удосконалюванні техніки і засобів РЕБ. Результати вивчення показують, що

деякі засоби РЕБ у бойових умовах показали недостатню ефективність. З

урахуванням досвіду локальних війн за рубежем декілька змінені напрямки

дослідження і розробок техніки радіорозвідки і РЕП. По-перше, замість

окремих станцій розробляються літакові, корабельні і наземні комплекси,

спроможні виявляти і подавляти різноманітні засоби, застосовувані для

розвідки і керування зброєю, військами, авіацією і силами флоту. Нові

комплекси складаються, як правило, із трьох елементів. Перший – багато-

функціональна система розвідки, призначена для виявлення й аналізу

електромагнітних випромінювань; попередження екіпажів про опромінення

літаків або кораблів радіолокаційними й інфрачервоними засобами; визначення

параметрів, місця розташування і розпізнавання РЕЗ, а також наведення на

них літаків і ракет. Розпізнавання, визначення координат і черговість

подавлення виявлених засобів забезпечуються за допомогою швидкодіючих ЕОМ,

що, крім того, встановлюють оптимальний режим роботи, потужність засобів

РЕП і аналізують роботу що подавляють засоби. Другим елементом є

автоматизовані станції активних перешкод і автомати, що викидають ДРВ,

теплові помилкові цілі і ПОВ. Третім елементом комплексів є помилкові

радіолокаційні і теплові цілі. По-друге, засобами РЕБ оборудуються літаки і

вертольоти тактичної й армійської авіації, що, як показав бойовий досвід,

не може виконувати бойові задачі без подавлення РЕЗ систем ППО. Закордонні

спеціалісти вважають, що їхнє застосування в сполученні з засобами,

установленими на спеціальних літаках РЕБ, дозволить надійно подавити РЕЗ і

тим самим забезпечити бойові дії тактичної авіації. В-третіх,

спостерігається тенденція розробки засобів, що випереджає, РЕП з

урахуванням прогнозів розвитку військової радіоелектроніки, а не просто

реагування на зміну радіоелектронної обстановки, як це було в минулому.

Закордонні спеціалісти приходили до висновку, що літаки і кораблі необхідно

обладнувати засобами РЕП у процесі розробки, а не дооборудувати їх після

будівництва. Першими літаками, на яких установлені ці засоби в процесі

розробки, являються американські літаки FB-111 і F-15. По-четверте,

відбувається поступова інтеграція засобів РЕП з інший апаратурою для

використання в них тих самих елементів (твердотільних приладів, ФАР,

малогабаритних ЕОМ), що дозволяє уніфікувати і зменшити об’єм апаратури,

скоротити споживання енергії. Новим напрямком у дослідженнях і розробках

засобів РЕП є створення апаратури, спроможної адаптуватися до можливої

зміни радіоелектронної обстановки. Розроблені засоби РЕП випускаються за

рубежем, як правило, у невеличких кількостях з урахуванням задоволення

першочергових потреб у випадку розв'язання військових дій. Проте в міру

необхідності передбачається масове виробництво зразків, що показали

найкращі результати на іспитах, навчаннях або у військових діях. Одночасно

зі створенням засобів РЕП ведуться роботи по зменьшенню інтенсивності

розсіювання електромагнітної энергiї ракетами, кораблями й іншою військовою

технікою, зменшення можливості її виявлення радіолокаційними, лазерними й

інфрачервоними засобами. Рахуючи, що успіхи в бойових діях неможливі без

РЕБ, у всіх промислово розвитих країнах уживають заходів до подальшого

удосконалення її засобів і сил. Тому в збройних силах НАТО розробляються

нові й удосконалюються існуючі засоби і засоби РЕП і РЭЗ. До робіт по

створенню РЕЗ різноманітного призначення залучається велика кількість фірм,

науково-дослідних заснувань і навчальних закладів. Головна увага

приділяється створенню техніки розвідки і подавлення РЕЗ керування зброєю.

В даний час у зв'язку з застосуванням у РЕЗ нових, більш ефективних устроїв

і прийомів підвищення перешкодостійкість засобу РЕП значно ускладнилися.

Замість апаратури, спроможної подавляти окремі типи РЕЗ, створюються

комплекси і системи, призначені для боротьби з декількома типами засобів

різноманітного призначення. Особлива увага приділяється інтеграції техніки

РЕП із засобами вогневої поразки, розвідки і керування, установленими на

літаках, вертольотах, надводних кораблях і підводних човнах. Для утаєння

від розвідки радіоелектронними засобами знаходяться засоби зниження ЕПР

літаків, кораблів, ракет і інший військової техніки. Таким чином, у

закордонних арміях засоби і засоби РЕП безупинно удосконалюються в міру

розвитку радіоелектронного озброєння. У свою чергу, розвиток засобів РЕП

призводить до вишукування нових засобів і засобів утаєння РЕЗ від

радіоелектронної розвідки, захисти їх від радіоелектронного подавлення і

поразки спеціальною самонавідною зброєю.

ЛІТЕРАТУРА

. А. И. Полий “Радиоэлектронная борьба”.

. Вооружение и техника. Справочник. М. Воениздат, 1984г.

. Учебник. Радиоэлектронная борьба. М. Воениздат, 1986г.

. Журнали. Зарубіжний військовий огляд. № 6.- 1999.

ЗМІСТ

Вступ

............................................................................

............................................................................

... 2

1. Радіоелектронне

подавлення..................................................................

............................................... 3

1.1. Радіоелектронні перешкоди

........................................................................

............................. 3

1.2. Помилкові

цілі....................................................................

....................................................... .3

1.3. Пастки для керованих засобів поразки

........................................................................

............4

1.4. Аэрозольні

утворення...................................................................

.............................................4

1.5. Зниження інтенсивності випромінювання електромагнітних хвиль

об'єктами...................4

1.6. Особливості подавлення гідроакустичних

засобів.................................................................5

2. Радіоелектронна боротьба у бойових діях військово-повітряних сил і

військ ППО.......................5

2.1. Сили і засобу радіоелектронного подавлення військово-

повітряних сил..........................6

2.2. Засоби радіоелектронного подавлення в бойових діях військово-

повітряних сил...........10

Висновок

............................................................................

.......................................................................14

Література

............................................................................

.....................................................................16

Зміст

............................................................................

............................................................................

..17

© 2010